14.5 C
Lutsk
Вівторок, 16 Квітень, 2024
Основи православ'я Проповіді

Про справжню парафію – митр. Афанасій (Ніколау)

— Як ви могли б охарактеризувати сучасну Церкву? І що можна зробити, щоб звичайна православна парафія перетворилася у справжню християнську Церкву, християнську спільноту? 

— Святі отці по-різному охарактеризовували Церкву, але кожного дня ми спостерігаємо те, про що я вже раніше казав: Церква – це духовна лікарня, у якій ми всі знаходимося. Є лікарі, медсестри, медбрати, є хворі, є люди, які знаходяться у реанімації. Це ми. Але головний лікар цієї лікарні – Христос. Найбільшим чудом Церкви є не якісь надприродні події та чудеса, а воскресіння мертвої душі людини, і це воскресіння відбувається всередині Церкви. І святитель Іоанн Златоуст каже: “Ти хочеш, щоб я показав найбільше чудо, яке коли-небудь відбулося? Приходь у храм, і ти побачиш велике чудо: як у церкву входить вовк – а виходить ангець, входить чорний ворон – а виходить білий голуб, входить труп – а виходить молодим”. Ось це і є Церква.

Гарне питання: як може парафія перетворитися, стати, діяти як справжня Церква? Ну, по-перше, повинні правильно звершуватися Таїнства. І священник, пастир повинен бути у Церкві, приймати хворих людей, присвячувати їм час, вислуховувати їх. Поводити себе не як чарівник, але як лікар. Лікар займається хворим, присвячує йому свій час. А чарівник просто прочитає молитву і пошле його додому.

Інколи ми, священники, думаємо, що якщо ми прочитаємо яку-небудь молитву з молитовника – то все: наша справа на цьому закінчена. Але ми повинні займатися людьми. І, звичайно, для нас це все означає велику жертву. У нас, в грецькому світі, сповідь триває багато годин. Сповідь тільки однієї людини. Ось прийшов до мене на сповідь чоловік о п’ятій вечора, а пішов від мене о шостій ранку. Звичайно, ми не просто історії якісь розповідали один одному і не анекдоти. Людині треба було висловитися, треба було багато про що розповісти. А я повинен був його вислухати. Я майже нічого не говорив за цей час. Але він мені сказав: “Дякую тобі велике, ти мені дуже допоміг”. Але я дуже мало що сказав йому. Просто його повинен був хтось вислухати. І це було для нього зціленням. Якщо б я йому сказав: “Перерахуй мені свої гріхи, і я прочитаю розрішальну молитву” – цілком можливо, що людина не отримала би ніякої користі. Усе може статися. Усе можливо.

Переклад з рос. Любові Максимчук 

Джерело 

Вас може зацікавити

Проповідь у 2-й день святого Великого посту

Редактор Головний

Згрішили – повинні каятися, а не шукати виправдання, – Предстоятель

Редактор Головний

Навчитися жити з Богом можна, коли навчишся жити з людьми

Редактор Головний