20.6 C
Lutsk
Вівторок, 22 Вересень, 2020
Основи православ'я

Православна Церква вшановує пам’ять прп. Венедикта Нурсійського. Житіє святого

Блаженна людина, яка повсякчас дивиться на Небесного Владику і Його страждання й наслідує смирення свого Владики. 
Преподобний Єфрем Сирін

Цього дня Церква вшановує пам’ять преподобного Венедикта, який створив чернечу общину за новим статутом. Праведним життям він заслужив у Господа дар прозріння й творіння чудес. Багатьох людей святий зцілив за допомогою ревних молитов. 

Венедикта не приваблювала та бездуховність, якою його зустрів Рим, коли він чотирнадцятирічним хлопцем приїхав на навчання. Тому він при нагоді усамітнився.

Почав він свій праведний шлях, оселившись при церкві святого апостола Петра у поселенні Єффеді. Коли ж пішов поголос про його подвижництво, Венедикт знайшов притулок в горах у самітника Романа. Прийнявши від Романа постриг й оселившись в окремій печері, святий три роки провів у боротьбі зі спокусами й переміг їх. Лише зрідка самітник Роман приносив йому їжу.

Із часом до Венедикта почали приходити люди, які бажали, щоб він їх навчав і керував їхнім життям. Кількість учнів настільки зросла, що святий розділив їх на дванадцять общин. Кожна община складалася із дванадцяти ченців і становила окремий скит. Кожному скиту преподобний дав ігумена зі своїх учнів. Усі насельники монастиря повинні були дотримуватися суворих правил. Але через деякий час святий залишив обитель і вирушив до Кампаньї.

Тривалий час центром богословської освіти для Західної Церкви був Монте-Кассінський монастир, заснований Венедиктом на горі Кассіно, що у Кампаньї. При монастирі була влаштована чудова бібліотека.

У цій обителі преподобний Венедикт написав устав, в основу якого було покладено досвід життя східних пустельників і настанови преподобного Іоанна Кассіана Римлянина. Устав був прийнятий багатьма західними монастирями. Він вимагав від ченців послуху, постійної праці й відмови від власності. Дотримання уставу розглядалося як важлива сходинка, яка наближала до досконалості.

Оскільки преподобний мав дар прозріння, свою кончину він передбачив сам. Його ім’я стало в один ряд з іменами святих, які заслужили вічне життя богоугодними справами заради віри.

Джерело 

Вас може зацікавити

3 лютого – день пам’яті прп. Максима Грека

Редактор Головний

10 порад афонського старця сучасній людині: тільки так можна спастися

Редактор Головний

Чому після Пасхи ми згадуємо євангельські зачала про розслабленого, самарянку та сліпого

Редактор Головний