Сім настанов святителя Феофана про те, як навчитися невпинної молитви при безлічі повсякденних справ.
1. Ви скаржитеся на клопоти, які заважають і не дають пам’ятати про Господа. Спробуйте так зрозуміти всі справи свої по господарству, як ніби вони від Самого Господа були Вам призначені; не загалом тільки, а всяку окремо справу так слід приймати. Тоді, приступаючи до справи і виконуючи її, можна мати на думці і те, що вам слід виконати її таким чином, як було б приємно Господу… Через це при виконанні цієї справи думка буде з Господом. Якщо в кінці усвідомите допомогу Божу, подякуйте Господу, то ось і в кінці Господь. Якщо потім в тому ж порядку виконаєте другу, третю і так далі до кінця дня, то ось ви весь день з думкою про Господа. А це ж і є те, що потрібно, тобто ходити в присутності Божій. Звідси буде почуття до Господа, почуття страху, благоговіння, відданість, подяка. Почуття і є молитвою без слів.
2. Не думайте, що все, що ви робите по дому і господарству, є суєта. Ні, на це є заповіді, і належне виконання цих справ є в числі справ, Богу угодних. Тільки виконуйте все як заповідь, як волю Божу, на вас покладену. Перед всяким ділом Бога покличте на допомогу, в продовження цього діла до Бога звертайтеся про повчання і після закінчення подякуйте Богу. І буде, що, маючи клопоти по господарству, ви ніби молитовне правило виконуєте. Якщо при клопотах думки розбігаються, повертайте їх назад. І як тільки, скінчивши справи, залишитеся одні, сядьте і молитвою Ісусовою зберіться в себе. З вірою це здійснюючи, завжди будете отримувати допомогу в цьому і успіх.
3. Що значить невпинно молитися? – Бути невпинно в молитовному настрої. Молитовний настрій є водночас думкою про Бога та почуттям до Нього. Думка про Бога – думка про його всюдисущість, що він скрізь є, все бачить. Почуття до Бога – страх Божий, любов до Бога, Ревне бажання всім догоджати Йому одному, з таким же бажанням уникати всього Йому неугодного і, головне, віддати себе в Його святу волю беззаперечно і прийняти все, що відбувається, як безпосередньо від руки Його. Почуття до Бога може мати місце при всіх наших справах, заняттях і обставинах, якщо воно не шукається тільки, але вже поставлено в серце.
4. Будьте добрі, мати собі за закон – всяку справу Богу присвячувати на самому її початку, до Бога звертати її під час виконання її та у Бога просити сил на її здійснення; потім, закінчивши, і подяку Йому ж віддати за те… Діючи так, ви, нарешті, цим складним шляхом досягнете того, чого досягають пустельники, які від усього відрікаються. А якщо не будете, то залишитеся на одному ступені з юдеями, що не теперішніми, а древніми, які жили за запропонованою їм нормою.
5. Покинути всі ваші життєві справи не можна. Ви пов’язані у ставленні до них заповідями і, порушуючи їх або не виконуючи, будете робити неугодне Господу. На все є заповіді: на всі стосунки Ваші чоловіком і слугами, з рідними і всіма іншими. Так усвідомте собі, як повинні ви діяти за заповідями щодо всіх і всього, і дійте так… Це, звичайно, буде займати вашу увагу. Як же Господа при цьому мати в увазі? – Так: яке б діло, велике чи мале, ви не робили, тримайте в розумі, що його Вам наказує робити Сам Господь всюдисущий – і дивиться, як ви його зробите. Так себе тримаючи, ви і справу всяке будете робити з увагою, і Господа будете пам’ятати.
6. Пам’ятаю, у Василя Великого питання про те, як апостоли могли невпинно молитися, вирішується так: вони при всіх своїх справах про Бога думали і жили в невпинній відданості Богу. Цей настрій духу був їх невпинною молитвою. Ось вам і приклад. Я вам, здається, вже писав, що від діяльних людей, до яких ви належите, не можна того ж вимагати, що від людей сидяк. Головною їх турботою має бути те, щоб не допускати поканих почуттів при виконанні справ і всіляко намагатися їх присвячувати Богу. Це посвячення перетворить справи в молитву.
7. Є ж люди, які так встановилися в Господі, що, незважаючи ні на які проблеми, перебувають з Господом. Чи фортеця духу у них вища, зібраність чи більша зосередженість, або любов і душевна теплота міцніша! Будемо молитися, щоб і нам Господь дарував цю благодать. А він люботовариський. Старанність, праця, шукання не відніме. Сам прописав: шукайте і знайдете. Пошукаємо і обрящемо.
