Вівторок, 5 Листопад, 2024
Проповіді

Сонми наших святих – це плоди тієї віри, яку Господь приніс на землю, – архієпископ Нафанаїл

Про це під час проповіді у неділю 2-гу після П’ятидесятниці сказав керуючий Волинською і Луцькою єпархією архієпископ Нафанаїл.

Владика наголосив, що цього дня Церква Христова вшановує пам’ять Всіх Святих землі Руської.  І Святе Євангеліє розповідає про те, як Господь призвав Своїх учнів на проповідь.

Високопреосвященніший владика пригадав слова святителя Миколая Сербського, який пояснює, чому Господь не призвав на проповідь знатних царів.

«Здавалося б, вони могли набагато швидше пронести проповідь Христа по світу. Як це було, до прикладу, у нас на Русі. Князь Володимир сказав: хто не сповідує ту віру, яку я прийняв, той мені не друг. І всі чиновники, не зважаючи на те, вірили вони чи ні, мусили слідувати своєму князеві.

Однак Господь вирішив по-іншому. Апостоли, яких він призвав, були з рибаків. А все тому, що проповідь, яку вони мали нести людям, мала бути прийнята не через знатність проповідників, не заради користі, а тільки через переконання істини Євангельської, заради віри Христової. Заради тієї віри, яку Господь приніс на нашу грішну землю. Заради віри спасительної, яка і веде людей до Царства Небесного. Апостоли своїм життям показували і доказували своїм життям істину, яку вони проповідували», – сказав Високопреосвященніший владика.

Також Архіпастир наголосив, що апостоли та їх послідовники проповідували там, де знаходили для цього благосприятливу землю. Так заповідував їм Господь.

«Це так само, як і той, хто займається сільським господарством. Він теж шукає добрий ґрунт з надією зібрати гарний урожай. Так само проповідували і святі. Вони залишалися тільки там, де знаходили плодючу землю. Саме тому наша Руська земля має така багато святих. Бо сонми святих, що ми маємо, це плоди тієї віри, яку Господь приніс на землю», – наголосив архієпископ Нафанаїл та додав, що саме тому і ми повинні наслідувати святих.

«Але тут повинен бути розумний підхід. Адже і наслідування може бути різним. Одна справа – наслідувати святих у їхньому ревному служінні Богу. Це добре, адже тільки ревність у Бозі може очищати кожного з нас від тих гріхів, які має кожен. Тільки ревність у Бозі може допомогти кожному пізнати віру, яку Господь приніс на землю», – додав владика.

Та зауважив, що є й інший вид наслідування святих, який для простої людини є гріхом. Зокрема, Архіпастир навів у приклад випадок з житія преподобного Варлаама. У житії святого розповідається, що всіх злодіїв його часу карали скиданням у річку. Свідком такого самосуду одного разу став і преподобний. Коли він побачив, як люди ведуть злодія на кару, то попросив віддати його йому на виправлення. Після цього колишній злодій став святим.

Наступного разу преподобний знову стає свідком людського самосуду над іншим чоловіком. Але цього разу Варлаам навіть дивитися на нього не став. Тоді люди у нього запитали: чому і цього чоловіка він не взявся перевиховувати.

На це святий сказав, що у першому випадку побачив, що того чоловіка оточили злі духи. Тому якби його втопили, то він би пішов у пекло. А коли вели другого, то святий побачив, що цього чоловіка оббрехали. І за те, що він терпів, його оточували ангели, які були готові забрати його душу на небо. Преподобний не захотів цьому завадити.

Високопреосвященніший владика наголосив, що так бачили святі. Цьому не можуть подражати прості люди, які не мають такого бачення. У св. Ігнатія Брянчанінова цей гріх називається «помислом відваги». Цей гріх полягає у тому, що, прочитавши житія святого, людина буде відважуватися на те, що було властиво цьому святому. Але у такому випадку подражати не тільки не можна, це взагалі вважається гріхом.

На завершення архієпископ Нафанаїл навів слова одного з грецьких святих про те, що сучасне християнство часто забуває справжню місію, яку несли багато святих людей. Усі вони залишили письмові настанова для християн. І от сучасні люди можуть шанувати святого, мати його ікони вдома, але зовсім мало хто читає його творіння.

Також владика розповів історію з життя одного священника, який опікувався 12-річною дівчинкою, що боролася з раком. Коли вона запитала: батюшка, от я помру, з ким найперше там зустрінусь? На це священник відповів, що з Господом, якщо у цьому житті очиститися та покаятися. Хвороба тебе очищає, говорив він, ще тільки душевні недуги очистиш і тебе буде зустрічати Господь і Його всі святі.

Тоді дівчинка здивувалася, як її можуть зустріти ті, кого вона не знає. Після цього священник приніс їй житіє одного зі святих. Прочитавши його, дівчина сказала, що тепер саме цей святий її і зустріне, адже, прочитавши його життя, вона сприйняла його як друга.

«Ось так і в нас повинно бути. Ми не повинні раз у рік згадувати того чи іншого святого. Нам треба навчитися знайомитися з їх життям та повчаннями. Бо це як раз те, у чому ми можемо дійсно їх наслідувати, якщо, так як і вони, хочемо бути на небі», – підсумував Архіпастир.

Вас може зацікавити

Проповідь у 24-у неділю після П’ятидесятниці

Редактор Головний

Проповідь у день Святого Духа

Редактор Головний

Проповідь у неділю 27-у після П’ятидесятниці

Редактор Головний