3.9 C
Lutsk
Неділя, 28 Лютий, 2021
Проповіді

Проповідь у день пам’яті святої блаженної Ксенії

Сьогодні, 6 лютого, Православна церква вшановує пам’ять святої Блаженної Ксенії Петербурзької. Народилася вона між 1719 і 1730 роками в Санкт-Петербурзі. Про те, хто вона була за походженням, про її батьків, а також про те, де і яку освіту отримала, на жаль, нічого не відомо. Однак припускають, що вона була зі знатного роду, бо її чоловік, Андрій Федорович Петров, перебував на імператорській службі в чині полковника, а також був придворним співаком.

У той час на богослужіння ходили сім’ями, а це означало, що віра в Бога була ще змалку у Блаженної. Коли Ксенії було 26 років, раптово помер її чоловік, який відрізнявся міцним здоров’ям. Ця нагла смерть і змінила все життя молодої жінки. У подружжя не було дітей, а тому після смерті чоловіка Ксенія вже не була прив’язана ні до чого земного. А ось у її духовному житті явно відбулися ще більші зміни. Ксенія роздала все своє майно бідним, а будинок подарувала добрій знайомій, ім’я якої – Параскева. Не було би віри в Бога, я думаю, кожен погодився б, свята вчинила б інакше.

Дивлячись, що робить молода вдова, її родичі та друзі вирішили, що вона збожеволіла від горя після смерті коханого чоловіка. Бажаючи зберегти для неї її ж власне майно, рідні Ксенії подали скаргу начальству покійного чоловіка з проханням не дозволяти їй роздавати спадщину. Керівництво Андрія Федоровича Петрова викликало жінку на розмову, і, переконавшись, що вона повністю здорова, не стало втручатися в її справи.

Утративши коханого чоловіка, вона зрозуміла, що все в нашому земному житті минуще, тимчасове і все, що ми купуємо, ремонтуємо чи будуємо, стане сміттям, але з іншого боку, є і вічні цінності, духовна радість від служіння Господу. Для досягнення щастя в Бозі Ксенія обрала важкий хрест – юродство заради Христа.

Юродство – це особливий духовний подвиг, в якому зовні людина виглядає як психічно хвора, але насправді – це, всього лиш, форма, за якою криється зречення від земного, матеріального світу і присвячення себе світу духовному.

Християнські юродиві намагаються наслідувати приклад Ісуса Христа, що терпів глузування та знущання розлюченого натовпу в Єрусалимі. Церква вважає, що це допомагає перемогти гріх гордині.

У день похорону свого чоловіка майбутня свята одягла одежу покійного і стала запевняти всіх, що Андрій Федорович не помер, а упокоїлася його дружина – Ксенія. Так саму себе вона з тих пір називала ім’ям чоловіка. Навіть коли до неї зверталися по її рідному імені, молода жінка більше не відгукувалася, а реагувала тільки на ім’я чоловіка. Блаженна Ксенія в своєму новому житті здобувала найголовніші християнські чесноти – була смиренною, покірливою, лагідною. Вона ніколи не відповідала злістю на ті насмішки і знущання, що часто чула і відчувала з боку безпритульної дітвори. Лише одного разу вона погналася за хлопчиськами, які, крім насмішок, стали кидати у святу камінням і гряззю. Однак, тут на допомогу блаженній Ксенії прийшли дорослі люди, які насварили хлопчаків. Самі ж городяни до того часу вже поважали Ксенію як справжню праведницю перед Богом.

Невдовзі петербурзька поліція зацікавилася тим, де і як проводить ночі блаженна. За нею було встановлено стеження, і його результати вразили весь Петербург. Виявилося, що, на відміну від інших безпритульних, які на ніч намагалися сховатися в якомусь теплому і затишному приміщенні, блаженна Ксенія в будь-яку пору року і в будь-яку погоду йшла на околицю міста, в поле, де, ставши на коліна, всю ніч молилася Господу і робила земні поклони на всі чотири сторони світу.

Цей подвиг воістину можна порівняти з подвигами християнських святих перших століть – стовпників, які цілими місяцями, а то й роками, стояли на каміннях і підносили свої молитви за весь світ до Господа Бога. Окрім подвигу молитви та поклонів, свята ночами носила цеглу на гору риштування храму який будувався на кладовищі.

Щоразу, коли ми читаємо життя святих, ми повинні наслідувати їхнє ставлення до Бога та людей. Чи можемо ми робити такі вчинки, як свята? Образ юродства звичайно на себе може взяти не кожен, а ось від щирого серця возносити молитву, падати на коліна та дотримуватись святого посту в змозі кожен. Якщо свята Блаженна Ксенія у віці 60 років в ночі мала сили носити цеглу робітникам на верх, то кожен хто має віру в змозі допомогти фізично, та й фінансово, будувати до прикладу храм Всіх Святих, що в місті Луцьку, або Свято- Іллінський храм, який був знищений вогнем в місті Камінь-Каширську, чи відбудовувати храми, які силоміць були забрані розкольниками.

Якщо будемо подражати життю святої, її вчинкам, доброзичливому ставленню до людей, сильній та щирій вірі, хоч в деякій мірі, то ми також зможемо досягнути тієї святості, яку мала свята угодниця Божа. Тому часто спілкуймося з нею, просімо її заступництва зі словами: «Свята Блаженна мати Ксения, моли Бога о нас» Амінь.

Вас може зацікавити

Проповідь у день Преображення Господнього

Редактор Головний

Проповідь у неділю 26-у після П’ятидесятниці

Редактор Головний

Через покаяння ми входимо у спілкування з Богом, – архієпископ Волинський та Луцький Нафанаїл

Редактор Головний