Во ім‘я Отця, і Сина, і Святого Духа.
Дорогі брати та сестри! Ми з Вами вже вступили у період Великого спасительного посту. Кожен з нас уже поклав початок подвигу по своїм силам і можливостям. Піст встановлений Церквою в наслідування прикладу Самого Господа Іісуса Христа, тому що заради нашого спасіння Він постився сорок днів, не споживаючи у цей час ніякої їжі і пиття. Так і нам, Його послідовникам, Свята Церква строго заповідувала хранити піст тілесний і духовний протягом сорока днів. Тому й ці дні називаються Святою Великою Чотиридесятницею.
Не забуваймо, що піст не можна зводити тільки до того, щоб не їсти м‘яса, риби та інших молочних продуктів. Не можна піст порівнювати із звичайним голодуванням чи дієтою. Такий піст не принесе нам абсолютно ніякої користі, не можна зміст посту зводити тільки до тілесного стримання від їжі, залишаючи без уваги духовну його частину. Це час примирення та всепрощення, любові та миру. Час, коли слід постійно повторювати слова молитви: «Боже, милостивий будь до мене, грішного».
Великий Піст – це час, коли нам слід заглянути всередину серця, коли слід пробудити сплячу душу, коли слід оновити своє життя й повернутися на дорогу спасіння. І найважливіше в ці дні навчитися мовчати та нікого не осуджувати.
Якщо ми хочемо поститися постом «приємним і благоугодним Господу», то варто залишити з їжею всяку ненависть, образу, нарікання, гнів, заздрість і всяку неправду, і стати для всіх тихим, лагідним, смиренним, проявити любов і милосердя до ближніх своїх. Дивитись уважно навколо себе: чим можеш послужити во ім‘я Господа ближнім своїм? Якщо будеш поститися, то постися так, як повелів Христос, щоб тобі не понести даремних трудів і не втратити нагороди своєї. Ти постишся, прости, щоб і тобі отримати прощення, залиш брату твоєму провину, щоб і тобі отримати відпущення.
Ми так багато часу витрачаємо марно. Ми забули про тишу, про мовчанку, про неосудження, про любов та милосердя, тому й не дивно, що життя так швидко минає й немає у ньому ані радості, ані щастя, ані миру. Ми все далі і далі віддаляємося від Христа, забуваємо Його науку та заповіді. А Христос так багато терпів. І терпів у мовчанні, не осуджуючи нікого. І на Голгофі Христос також нікого не осуджував, навіть розбійника, а, навпаки, молився за Своїх кривдників.
Христова мовчанка й неосудження мають стати нашими дороговказами у часі Великого Посту. І ми, як християни, особливо в ці дні Великого Посту, повинні робити все, щоби наші серця й душі наповнилися цими чеснотами. Бо тільки тоді, коли наші серця будуть наповнені любов’ю до Христа й ближнього, ми не зможемо нікого осуджувати, зневажати та осміювати.
Ось чому так важливо, розпочинаючи Великий Піст, навчитися мовчати й нікого не осуджувати. Щоби досягнути успіху у життя нам слід навчитися довіряти Богові. Потрібно спочатку повірити, довіритися, а потім полюбити свого ближнього. І тільки тоді ми зможемо позбутися багатьох бід й відкритися до щирої молитви. Бо ніхто із тих, хто злословить, хто оббріхує, хто очорнює, хто обмовляє, хто не любить хоча б однієї людини, не може сказати, що любить Бога, бо це буде тільки фарисейська любов, любов напоказ.
Тому, вступаючи у благословенні Богом дні Великого посту, постараймося не змарнувати ці спасительні дні, почнімо час посту, настановивши себе на подвиги духовні, очистімо душу, очистімо тіло, будьмо стриманими як у їжі так і від усяких пристрастей. Примножуймо свої добрі справи з любов‘ю, щоб сподобитися нам усім дочекати славного Воскресіння Христового в духовній радості. Амінь.
прот. Олексій Дзіндзя,
настоятель Свято-Різдво-Богородичного храму с. Холонів.
(Горохівський благочинний округ)
