11.1 C
Lutsk
Неділя, 25 Жовтень, 2020
Основи православ'я

Сьогодні вшановують образ Пресвятої Богородиці “Зимненської”

Зимненська чудотворна ікона Божої Матері, за переказами, та сама, якою Патріарх Царгородський благословив святого князя Володимира на шлюб з грецькою царівною Анною.

З літопису відомо, що в 987 році, під час завоювання Корсуні (Херсонес), великий князь осліп, – передає УНІАН.

В 988 році княжна Анна, майбутня дружина князя Володимира, привезла з благословення царгородського Патріарха Миколая на свій шлюб з князем ікону Божої Матері грецького письма. Переказ продовжує також, що князь Володимир під час хрещення в купелі побачив сильне і незвичайне свічення від ікони, після чого став зрячим.

Згідно з переказом, цю святу ікону рівноапостольний князь Володимир передав у заснований ним Зимненський Святогірський Свято-Успенський монастир, після чого вона стала називатися «Зимненською». У 1724 році село Зимне придбав католик Михайло Чацький, який пограбував монастир і зняв з Успенського храму частину куполів, залишивши тільки два західних, щоб будівля стала схожою на католицький храм.

За переказами, Чацький, ставши перед шанованою в обителі іконою Божої Матері, сказав: «Ну, що, православна святиня чудотворна? Так і не змогла ти врятувати свій православний монастир!» Наступної миті він осліп, а через три роки помер, після чого всі нащадки Чацького по чоловічій лінії втрачали зір за три роки до смерті.

Під час Першої Світової війни Зимненська ігуменя Марія, разом з келейницею і благочинною (адміністративна посада в монастирі) вивезли ікону в Житомир. Після війни ікона не повернулася в Зимне (ймовірно, тому, що Західна Україна стала на деякий час частиною Польщі, а Житомирщина опинилася в складі СРСР).

У 1966 році старица Юліанія, остання, яка залишилася в живих з трьох черниць, які врятували ікону, передала її Корецькому монастирю.  У 1995 році ікону хресним ходом перенесли в рідну обитель.

Напередодні прибуття ікони в Зимне, паломники бачили в монастирі опівночі вогненний стовп над церквою Святої Трійці і чули з храму спів «Херувимської». Вирішивши, що в церкві відбувається служба, вони пішли туди, але виявилося, що храм закритий. Під час хресного ходу з іконою зцілилася від сліпоти жителька села Зимне. У 1757 році ікона була покрита срібною визолоченою ризою. Зцілення і чудеса від ікони тривають до сьогоднішнього дня. Цей образ – один з найдавніших у Київській Русі.

Вас може зацікавити

Що таке проскомідія?

Редактор Головний

Життя – це вертикаль до Бога, а не ходіння по площині

Редактор Головний

Бог прощає будь-який гріх, якщо ми щиро каємося, – Предстоятель

Редактор Головний