Ми з вами, дорогі брати і сестри, знаходимося на порозі Великого посту – великої подорожі всередину себе, в глибини свого серця, щоб знайти там Бога.
Сирна седмиця або, як в народі її називають, масляна, – це останній підготовчий тиждень до Великого посту. Розпочинається він в понеділок після Неділі м’ясопустної, а завершується Прощеною неділею.
На сирній седмиці вже не відбувається Таїнства вінчання. У середу та п’ятницю не звершується Літургія, а з середи на часах починають читати великопісну молитву преподобного Єфрема Сирина.
Седмиця є суцільною: в усі дні дозволяється вживати яйця, рибу та молочні продукти, однак м’ясо вже не куштують.
Святитель Тихон Задонський у своїх повчаннях пише: «Сирна седмиця є переддень і початок посту, а тому справжнім чадам Церкви слід поводитися цієї седмиці у всьому набагато стриманіше, ніж в попередні дні, хоча і завжди утримання потрібне».
Головний сенс сирної седмиці – примирення з людьми. Не примирившись з ближніми ми не зможемо правильно вступити в період Великого посту, метою якого є очищення душі від гріхів й примирення з Богом.
Тому сирну седмицю корисно присвятити підготовці до Прощеної неділі, а також осмисленню майбутнього посту, визначенню його міри для себе у цьому році.
Також у нинішній скрутний час для нас потрібно посилити свої молитви, а особливо за мир на нашій землі. Молитвою живе людина, яка прагне спілкуватися з Богом та бути в єдності з Ним.
Впродовж сирної седмиці молитві необхідно надати більшого значення, ніж у звичайні дні.
Наприклад, до щоденного молитовного правила можна додати читання псалмів з Псалтирі. Це може бути один псалом чи молитва, або ціла кафізма. І, звичайно, просити Господа, щоби в Україні оселився мир.
Завершується седмиця Прощеною неділею. Цього дня у храмах після вечірньої служби здійснюється особливий Чин прощення.
Богослужіння в сирну седмицю також особливі. У них вже крім поминання рядових святих вплітаються молитвослів’я Тріоді Пісної. А на Літургіях читаються євангельські зачала, які найбільше нагадують так звані страсні Євангелія, що читаються на утрені Страсної П’ятниці.
Церква немов би говорить людині, що центральною подією Великого посту є Страсті Христові і що християнин у цей період подумки, сердечно, духовно повинен заглибитись у споглядання Спокутного Подвигу Господа нашого Ісуса Христа. У середу ж (день спогади зради Юдою Спасителя) і п’ятницю (день спогаду смерті Христової) сирної седмиці Літургії і зовсім не служаться, замість них покладається богослужіння великопісне.
Наприклад, читаються 1, 3, 6 і 9-й часи зі спеціальними тропарями і коліноприконними молитвами преподобного Єфрема Сирина. У саму ж неділю Сиропусну, в яку згадується Адамове вигнання з раю, на Літургії заготовлюються Агнці (Тіло і Кров Христові) для Літургій Передосвячених Дарів, які будуть служитися в середу і п’ятницю першої седмиці Великого посту. А після Літургії звершується вечірня з великим вже постовим прокимном, з читанням молитви, в якій проситься благословення на Великий піст, і з чином прощення, коли всі віруючі у храмі просять один в одного прощення, щоб, очистившись від злості і немилості, наповнені любов’ю і покаянням, зустріти початок Великого посту.
На жаль, сьогодні у святкуванні Масляної можна бачити відродження давніх язичницьких солярних (пов’язаних з сонцем) культів родючості. Коли Масляна сприймається тільки сама по собі, у відриві від Великого посту, у відриві від Христа, тоді вона перетворюється на свято догоджання плоті, фактично в гріх.
Ми ж, християни, будемо пам’ятати, що Сирна седмиця, або Масляна не існує як свято сама по собі, але є дверима у Святу Чотиридесятницю, де нас чекає Господь Ісус Христос. Нехай же Масляна для нас буде не бенкетом і пересиченням плоті, а початком весни і розквіту душі, яким є Великий піст. Це час, коли душа, нічим не обтяжена, злітає в Небеса – до Бога.
Ієрей Андрій Чиженко
