10 C
Lutsk
Середа, 28 Вересень, 2022
Запитання священнику Основи православ'я

Чи обов’язково відчувати щось особливе після причастя?

Я нічого особливого не відчуваю під час причастя. Але чи обов’язково щось відчувати? І чи не буде це самонавіюванням?

Ірина Кулик

Відповідає протоієрей Димитрій Гарчук:

– У цьому питанні вже закладено відповідь. Шукати почуттів під час Святого Причастя невірно, та й не потрібно. Адже віруюча людина не ставить за мету щось відчути під час залучення до Тіла і Крові Христа. Навпаки, ми шукаємо освячення, обоження і найтіснішого з’єднання з Христом. Це велике таїнство. Неможливо відчути або пояснити словами природу цього союзу між Богом і людиною, який починається, коли Тіло Христа стає частиною нашого тіла і Його Кров починає текти в наших жилах.

Причастя неможливо без молитовного діяння. Святоотецька традиція не знає чуттєвості під час Євхаристії. Наприклад, святитель Ігнатій (Брянчанинов) застерігає від помилкових шляхів побудови духовного життя, наполягає уникати чуттєвості і зарозумілості:

«Найнебезпечніший неправильний спосіб молитви полягає в тому, коли той, хто молиться, створює силою уяви своєї мрії або картини, запозичуючи їх, мабуть, зі Святого Письма, по суті ж зі свого власного стану, зі свого падіння, зі своєї гріховності, зі свого самообману; цими картинами лестить своїй зарозумілості, своєму марнославству, своїй пихатості, своїй гордості, обманює себе. Очевидно, що все створене мрійливістю нашої занепалої природи, збоченої занепалої природи, не існує насправді – є вигадка і брехня, стільки властиві, стільки улюблені занепалому ангелу. Мрійник з першого кроку вступає в область брехні, в область сатани, довільно підпорядковується впливу сатани».

Тому в молитві важливо всіляко остерігатися душевних поривань, збудження нервів, які призведуть лише до стану плотського розпалення, внесуть в душу темряву і неясність. Це стан, хоча і може дати суттєве тепло серцю, не несе серцю пізнання істини, а тому не може повідомити душі миру помислів. «Різноманітні рухи крові неодмінно пов’язані з неуважністю, мрійливістю, рясною навалою помислів і картин, які тішать самолюбство… Помічай при появі рясних, поза звичайного порядку, помислів і мрій той стан, в який прийде тоді кров твоя, і навчишся розуміти її гріховний рух і охоронятися від нього», – писав святитель Ігнатій.

Він бачив особливу шкідливість думки в тому, що той, хто мріє про себе, як про такого, хто досяг духовних достоїнств і благодатних дарів тим самим повністю закрив собі доступ до набуття дійсних чеснот і благодаті Божої.

Святитель пропонує таку пораду: «Повинно тримати себе в стані рівності, тиші, спокою, вбогості духу, віддаляючись ретельно від усіх станів, вчинених розпаленими кров’ю і нервами. Не бий себе ні в груди, ні в голову для набуття сліз: такі сльози – від потрясіння нервів, кров’яні, що не просвітлюють розум, не пом’якшувальні серце. Чекай з покірністю сліз від Бога. Якийсь святий, невидимий перст, якийсь найтонший помисел смирення торкнеться серця – і прийде сльоза тиха, сльоза чиста, змінить душу, не змінить обличчя; від неї не почервоніють очі – лагідний спокій проллється у вираз обличчя, зробить його ангелоподібним».

Джерело

Вас може зацікавити

14 січня – день пам’яті святителя Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської

Редактор Головний

Слово Спасителя має благодатну могутню дію на серце людини

Редактор Головний

Потрібно боятися ставлення до Слова Божого як до літературного твору, – архієпископ Волинський і Луцький Нафанаїл

Редактор Головний