-1.7 C
Lutsk
Субота, 4 Лютий, 2023
Запитання священнику

Що таке гріх і які бувають гріхи

Як трактує Православна Церква поняття гріха і які бувають гріхи?

Світлана Кротченко

Відповідає протоієрей Сергій Успенський:

– З апостольських часів гріх в Православній Церкві сприймався як «хвороба душі». Пристрасті – це наші болючі слабкості, недуги. Якщо не приділяти уваги боротьбі з ними, вони, немов ракові метастази, обплутують душу, поневолюють і врешті-решт вбивають її. Тому покаяння сприймається не інакше, як ліки для душі.

Як хвороби тіла, так і духовні хвороби у нас різні. Але оскільки ми володіємо загальною людською природою, то яким би різноманіттям симптомів не проявлялися наші душевні недуги, коріння вони зазвичай мають одні і ті ж.

Святі отці, спираючись на багатовіковий досвід Церкви, дають нам в допомогу класифікацію основних гріхів.

Обжерливість. Банальне переїдання, не таке невинна явище, як може здатися. Коли людина не в силах володіти своїм тілом, своєю плоттю, коли плоть диктує їй умови життя, коли наш настрій залежить від достатку їжі, коли ми не можемо впоратися з похотями свого черева – це перша сходинка. Тоді в душу вриваються інші, більш небезпечні пристрасті.

Блуд. Цей вкрай небезпечний гріх проявляє себе по-різному. Небезпечний він ще і тим, що в наш час в світському суспільстві він абсолютно не вважається за гріх, а скоріше навіть за норму. Дуже часто дорогу йому відкривають такі буденні для обивателя речі, як нестриманість в їжі, питті, словах, незберігання очей.

Грошолюбство. У самих грошах немає гріха. Ними можна користуватися розумно і навіть купувати через них спасіння. Але коли людина весь сенс життя бачить в грошах і всі свої надії покладає на них – вони стають ідолом і гублять душу.

Гнів, роздратування, нетерпіння до людей. Сьогодні про любов навіть говорити не доводиться – ми не навчилися навіть терпіти один одного. Гнів же – рух душі, даний нам Богом, який повинен було бути направлений на боротьбу з гріхом або з тим, що противно Богу. Всі чули вислів «праведний гнів». По слову преподобного Ісаака Сиріна, гнів повинен бути «собакою, яка стоїть на сторожі душі, захищаючи її від усього злого і нечистого, яке цю душу поневолює». Але занепала людська природа спотворила суть гніву і, на жаль, у нас він став виконувати зовсім інші функції.

Зневіра. Смертний гріх, здатний довести людину до страшних наслідків, а душу до вічної смерті. Людина, яка піддався гріху зневіри, втрачає віру в Бога, в промисел Божий, в любов Божу, в піклування Його про нас.

Марнославство. Страждаючи цим гріхом, ми болісно намагаємося показати себе краще, ніж є насправді, хочемо бути в центрі уваги і засмучуємося, коли це не виходить. Продовженням гріха марнославства, як, втім, і його підставою, є корінь всіх гріхів, гріх, яким поневолені ми всі без винятку – гордість.

Гордість, за словами преподобного Іоанна Касіяна Римлянина, «є причина первісного падіння і головний початок хвороби». Від гордості відбуваються всі вищевказані пристрасті. Людина може перемагати в собі гріхи обжерливості, розпусти, грошолюбства, але при цьому пишатися собою, думати про себе, що вона не така як інші, вона краща, чистіша, тільки вона гідна спасіння. Гордість перекреслює будь-які чесноти і здатна скинути людину з будь-яких духовних висот.

Джерело

Вас може зацікавити

Чи грішно прикрашати ялинку зображенням янголят?

Редактор Головний

Чи можна носити хрест як прикрасу?

Редактор Головний

Чому серед православних так багато прихильників нетрадиційної медицини?

Редактор Головний