15.6 C
Lutsk
Четвер, 6 Жовтень, 2022
Всі новини Основи православ'я Публікації

Що таке блуд і як з ним боротися

Один з оптинських старців говорив, що саме блудна пристрасть дала пеклу найбільше жертв. І це не дивно, адже саме ця пристрасть здатна захопити у свою пастку будь-яку людину, попри її вік, стать, фізичний стан чи релігійні погляди. Щоб стати її бранцем, досить буває лише одного нескромного погляду, легковажного слова чи хтивого помислу.
І якщо в колишні часи, коли статеві зв’язки до шлюбу або подружні зради зневажалися суспільством, блудна пристрасть приваблювала у свої тенета безліч людей, то що тоді говорити про наш час, коли такі поняття як незайманість, цнотливість і подружня вірність сприймаються як щось давно застаріле, а статева розбещеність подається як нормальне явище у суспільстві. Іноді навіть здається, що сучасна людина важко собі уявляє, як вільне кохання взагалі може бути гріховним.
Однак, якими б барвистими словами та гаслами не прикривалася ця безсоромність, щоб приховати свою згубну сутність від душ, що потрапили в її сіті, в очах Божих вона все одно залишається однією з восьми смертних гріхів.
Що ж таке блудна пристрасть з релігійної точки зору? Чому вона є гріховною та як боротися з нею?
  • Що таке блуд?

Блуд розглядається у двох значеннях:
  1. У першому – це фізична близькість осіб, які не перебувають у законному шлюбі. Гріх подружньої зради називається перелюбом.
  2.  У другому значенні – це різного роду ухилення людини від Божого промислу про не, ідолопоклонство, зневіра.
Що сказано про блуд у Святому Письмі?
У Старому Завіті 7-а заповідь Мойсеєвого декалогу – «не чини перелюбу» не проводить чіткої межі між поняттями перелюбства і блуда, тому ця заповідь належить до всіх випадків порушення статевої моралі.
У Новому Завіті присутні набагато суворіші поняття про ціломудріє, про ставлення до тіла, що відповідають найвищому призначенню людини – єднанню з Богом: тіло ж не для блуда, але для Господа, і Господь для тіла (1Кор.6:13). Апостол Павло називає тіло храмом Святого Духа, який живе в християнах і протиставляє спосіб життя грішника, що стає одним тілом з блудницею, з’єднанню віруючого з Тілом Христа – Його Церквою (1Кор.6:15-17).
Христос звертає увагу, що перелюб (як і блуд) відбувається насамперед у серці людини, тобто у думках й почуттях: «Хто дивиться на жінку з пожадливістю, вже чинив перелюб із нею в своєму серці»(Мт.5:28). Любодіяння вказується Христом поміж злих помислів, що виходять із серця й оскверняють людину, а ціломудріє апостол Павло називає Божим освяченням християн. Тому блуд і всяка нечистота не повинні навіть іменуватися у християн. У зв’язку з цим визначається доля блудників і перелюбників, які Царства Божого не успадковують, бо блуд розбещує душу і тіло, охолоджує людину в її прагненні до Бога, розлучає з Богом.
Разом з тим Господь, що прийшов покликати грішників до покаяння та дав кожній людині можливість очиститися від гріхів, показує приклад милостивого ставлення до занепалої людини. Викриваючи гординю і лицемірство обвинувачів, Христос говорить приведеній до Нього блудниці: «Іди й надалі не гріши» (Ів.8:3-11). Блудниці, що розкаялися, та яким Господь обіцяє кращу долю, ніж первосвященникам, стали вірними Його ученицями.
  •  Що таке тілесний блуд?

Християнство визнає дві форми влаштування життя людини: шлюб і безшлюбність. Блудом вважається фізична близькість чоловіка та жінки поза шлюбом, оскільки цією дією спотворюються стосунки між статями та закладена в них Божественна ціль. А все, що суперечить Божому задуму про нас, є гріх. Господь все створив гармонійно та прекрасно. Вчиняючи гріх, людина руйнує цю гармонію.
Блуд передбачає лише досягнення чуттєвої насолоди. Виявляючись у вигляді помислу, пристрасті, розпусних слів, блуд посягає на чистоту і ціломудріє людини.
Тіло є храмом Святого Духа, Який може мешкати тільки у чистому тілі. Коли ж людина опоганює його блудом або іншими гріхами, Дух Святий покидає людину. Блудна нечистота і Дух Святий не можуть співіснувати: або одне, або інше. А нічого страшнішого для людини, ніж залишитися поза Богом, немає.
До блудних гріхів відноситься також проституція, гомосексуальні відносини, кровозмішання, рукоблуддя (мастурбація, малакія).
  • Що таке духовний блуд?

Тема «духовного» блуда людства є однією з головних у Старому Завіті. Людина, яка відпала в раю від Бога, втратила Його в історії, втратила справжній сенс життя, «заблукала». Людину, що відпала від Бога, церковне передання називає блудним сином (пор. Лк.15: 11-32). Блудними є діяння людей, які свідчать про їхню безбожність. Блудити означає також впасти в розкол або єресь.
Фізичний і духовний блуд тісно пов’язані між собою. Духовний блуд, якщо не відмовитися від нього вчасно, призведе і до фізичного. Чи зможуть люди протистояти гріху залежить від морального стану суспільства, яке на жаль сьогодні перебуває у духовній кризі. Її проявами є масове безбожжя, пропаганда ідеї «сексуальної революції», що призвела до втрати сенсу шлюбу й відчуття гріховності розпусти та багато іншого.
  • Чому небезпечні блудні думки?

Ось що говорить про це святитель Макарій Великий: «А якщо видимо утримуєш своє тіло від розтління і блуда, внутрішньо ж ти любодіяв і чинив блуд в помислах своїх, то перелюбник ти перед Богом, і не принесе тобі користі твоє дівоче тіло. Так якщо юнак, хитрістю звабивши дівчину, розбещує її, то мерзенною вона робиться нареченому своєму за любодійство, так і безтілесна душа, що вступає в спілкування із змієм, що живе всередині, лукавим духом, блудить перед Богом. І написано, кожен, хто дивиться на жінку з пожадливістю, вже блудив з нею в своєму серці (Мт.5:28). Бо є блуд, що чиниться тілесно, і є блуд душі, що вступає в спілкування з сатаною. Одна й та сама душа буває спільницею і сестрою або демонів, або Бога і Ангелів, і чинивши перелюб з дияволом, стає вже неблагопотрібною для небесного Нареченого».
  • Що стимулює блудну пристрасть?

Авва Ісая каже, що блудна брань посилюється від п’яти причин:
  1. пустослів’я,
  2. марнославства,
  3. надмірне спання,
  4. пристрастю до гарного одягу,
  5. пересичення.
Той, хто бажає усунути від себе брань блуда, повинен зберігати себе від згаданих приводів до неї: пустослів’я нехай замінить молитвослів’ям, марнославство – смиренністю Христовою, рясний сон – пильнуванням, гарний одяг – простим, обжерливість – утриманням від надмірності в їжі. Оскільки пристрасті тримаються одна за одну, як ланки в ланцюзі.
  • Як боротися з блудною пристрастю?

Блуд постає як одна з основних пристрастей в аскетичному вченні Церкви. Поруч із черевоугодництвом блуд належить до плотських пристрастей, тобто пристрастям, які пов’язані із потребами тіла. Апостол Павло і святі отці особливо підкреслюють, що всякий гріх відбувається поза тілом, а блудник грішить проти власного тіла (1Кор.6: 18). Блудна пристрасть є результатом постійної згоди з блудними помислами та розвитку навички до блудодіяння, психофізична потреба в ньому.
Аскетика тісно пов’язує блуд із хтивістю. Під хтивістю розуміється не статеве бажання як таке, а спотворення відносин між чоловіком та жінкою в результаті гріхопадіння, пов’язане з егоїзмом, жадобою влади: бачення в іншій людині лише об’єкта для задоволення. Чеснотою, що протилежна блудній пристрасті, є ціломудріє.
Блуд, як і будь-яка інша пристрасть, перемагається смиренністю, доброчесним життям за заповідями Божими, розкриттям себе для дії Божої благодаті через Таїнства Церкви. Для перемоги над блудною пристрастю корисні помірність, самота, безмовність, постійна праця, сповідь і відкриття помислів своєму духівнику, скромність в одязі та поведінці, незасудження. Святі Отці кажуть: «Ціломудріє – сукупність усіх чеснот».
Людині, яка згрішила, Господь дає час на покаяння. Церковна дисциплінарна практика поєднала старозавітну нетерпимість до блуда з душпастирською любовною турботою про грішника. Канонічне право відрізняє блуд від перелюбу, покарання за яке вдвічі суворіше, ніж за блуд.
  • Яке покарання передбачено за блудний гріх церковними канонами?

За правилами святителя Василія Великого та Григорія Ніського, мирянин за блуд відлучається від причастя на 7 чи 9 років, але термін епітимії може бути скорочено. Клірики, що впали в блуд, лишаються сану, але не позбавляються причастя, оскільки за один злочин не покладається подвійне покарання. На практиці при застосуванні канонів Церква враховує конкретну духовно-історичні обставини.
  •  Чи є блудом шлюб без вінчання?

Церква ставиться з повагою до шлюбу, укладеного відповідно до чинного законодавства держави, не вважаючи його блудом. Втім при відсутністі церковного вінчання визнає його духовно недосконалим.
  • Як каятися у блудних гріхах?

Преподобний Макарій Оптинський радив не докладно розповідати на сповіді про пристрасні помисли, а просто говорити: «перемагаюсь блудними помислами».
Щодо тілесного блуда, то сповідувати такі гріхи також потрібно без подробиць, а називати сам факт вчинення гріха. Наприклад: згрішив(ла) блудом, перелюбом, статевими збоченнями, онанізмом, блудними помислами і т.д.
Часто буває, що той, хто згрішив блудом через помилковий сором, приховує гріх. Але сором не повинен стати перешкодою до сповіді, а переживання цього сорому можна назвати початком лікування. Є висловлювання, що «блудні гріхи соромом згоряють».
  • Чому інтимні стосунки поза шлюбом – гріх, а у шлюбі благословенні?

Коли чоловік і жінка одружені статева близькість не є гріхом. Поза шлюбом тілесна близькість у будь-якому випадку гріховна, а також у тих випадках, коли статева близькість стає наругою над шлюбом (блудні збочення).
Шлюб, створений і благословенний Господом, служить для примноження любові між людьми. Але люди, на жаль, зловживають отриманими дарами – через це відбуваються незліченні скорботи. Ось у вас є велосипед. Якщо він ваш – це чудово, він принесе вам радість та користь. А якщо ви його вкрали, то від нього одне зло, ви понесете покарання за заслуги. Так і статева близькість: у шлюбі – благословенна, без шлюбу – вкрадена.
У шлюбі плотські відносини є лише завершенням вже наявних духовних і душевних зв’язків. Поза шлюбом вони зневажають Божий задум про світ і людину.

Вас може зацікавити

Що таке проскомідія?

Редактор Головний

11 листопада 2021 року – календар з повчанням

Редактор Головний

Проповідь у Великий четвер

Редактор Головний