Благодаттю називається спасительна дія на людей Святого Духа, що перебуває в Церкві з дня П’ятидесятниці.
Вона сходить через любов Бога Отця заради викупних заслуг Сина Божого Іісуса Христа, Його клопотанням. Божественна благодать необхідна на всіх ступенях духовного життя людини: вона починає (попереджуюча або спонукаюча), продовжує і завершує наше спасіння.
Благодать, або благодатні дари подаються Святим Духом, и тому про щедро наділену благодаттю людину говорять, що вона стяжала Святого Духа, або наповнилася Ним.
Подається благодать у семи Таїнствах Церкви і в церковних обрядах, що являють собою поєднання особливих священодій і молитов, серед яких деякі називаються звершувальними (відносно Таїнств) і полягають переважно в прикликанні Святого Духа. Для дійсності Таїнств потрібен законний звершувач, єпископ або священик, що звершує їх від імені Церкви і разом із нею. Церковна ієрархія і Таїнства невід’ємні один від одного.
Блаженніший Митрополит Володимир