Середа, 7 Грудень, 2022
Всі новини Запитання священнику Публікації

Чим поминальні суботи відрізняються від звичайних поминань?

Відповідає протоієрей Володимир Долгих.

Поминальних субот у православному календарі чимало, тому трохи про них і поговоримо.

Напевно, кожен, хто був присутній на богослужінні поминальної суботи, може сказати, що вони відрізняються від інших субот лише кількістю людей, що моляться в храмі, та розміром панахідних столів з продуктами. В принципі, така думка є небезпідставною, хоча тут є певні нюанси.

Для початку торкнемося містичного боку питання. По-хорошому, на цю тему можна багато міркувати, але дати якісь чіткі визначення не вдасться.

Про що я говорю? Перше: ми не знаємо, яка загробна доля наших близьких, і дізнатися про це немає жодної можливості. Друге: ми точно не знаємо, як саме наші заупокійні молитви впливають на стан душ у потойбіччі, однак точно знаємо, що вони потрібні. Узагальнюючи, скажімо, що молитви, можливо, зараз полегшують долю тих, хто перебуває у муках, а можливо, є і певною запорукою майбутнього порятунку під час Страшного суду.

Також ми можемо говорити про те, що рівень позитивного впливу молитви на душу померлого залежить від ступеня нашого молитовного зусилля та кількості клопотань перед Богом. Звідси нескладно зробити висновок, що богослужіння батьківських субот – особливе, тому що на нього збирається більше християн, ніж у інші суботи. Однак у всьому цьому чималу роль відіграє суб’єктивний фактор, адже може бути так, що на заупокійній службі не буде нікого, крім священика.

Власне, якщо ми дійсно християни, якщо ми дійсно любимо наших покійних родичів і друзів, то загальні збори для молитви за них мають бути природним поривом цієї любові. Таким чином, все сказане не піддається якійсь систематизації чи вписуванню в чітко визначені алгоритми та «механіки», але ми точно знаємо, що своєю любов’ю, своїми молитовними зусиллями ми можемо зіграти, можливо, навіть вирішальну роль у полегшенні долі чи порятунку тих, хто зараз перебуває у муках.

Що ж до статутних особливостей поминальних субот, то вони невловимі та непомітні для переважної більшості православних християн. Так відбувається тому, що ми не вслухаємося і не розуміємо того, що читається та співається у храмі.

Нагадаємо, що титул Вселенських носять лише дві суботи на рік – М’ясопустна та Троїцька. Їхній смисловий зміст насправді особливий, але про це трохи далі. Є ще три (друга, третя та четверта) батьківські суботи Великого посту, а також Димитрівська поминальна субота, що відзначається у традиції Руської Церкви. Виникла вона в XIX столітті, спочатку на згадку про воїнів, що загинули в Куликовській битві, а потім і всіх воїнів, що віддали своє життя в битвах за Батьківщину. Сьогодні на богослужінні Димитріївської суботи ми просто молимося за всіх покійних.

Що ж до великопістних субот, їх виділення було пов’язане з необхідністю особливої ​​молитви за померлих у період, коли вчинення Євхаристії забороняється, а, відповідно, немає і звичного поминання на проскомідії. Не секрет, що у всі суботи, протягом усієї решти року, ми служимо заупокійні ектенії на Літургії та панахиди, і в цьому плані з батьківськими суботами справді немає різниці. Найістотніша різниця стосується Вселенських субот і міститься в богослужбових текстах. Якщо в інші суботи головна тема піснеспівів – це пам’ять усіх святих, а потім лише молитва за померлих, то в М’ясопустну та Троїцьку суботи – навпаки. У першому випадку – вона передує неділі про Страшний суд, тобто символічно молитва за душі людей передує остаточному рішенню щодо їхньої долі у вічності. У другому випадку – молитва за покійних випереджає розкриття Царства Небесного, що прийшло в силу у День П’ятидесятниці. Саме ці теми становлять тематичне ядро ​​даних богослужінь.

По-хорошому, хоч би які причини, історичні чи літургійні фактори лежали в основі поминальних субот, найважливіше – наше молитовне зусилля за наших покійних родичів та друзів. Очевидно, що, крім милосердя та любові Божої, і від цього залежить їхня доля у вічності. І як нам буде соромно перед Господом, якщо ми не зробимо все, що від нас залежить, щоб їх урятувати!

Джерело 

Вас може зацікавити

Архієпископ Нафанаїл очолив святкування у день престольного свята в Рожищі. ФОТО

Редактор Головний

Св. Іоанн Кронштадський: «Варто дивуватися маловір’ю і холодності християн до Христа»

Редактор Головний

Тих, хто не мстить кривдникам, а прощає образи, оберігає сам Бог

Редактор Головний