Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.
Святий Ігнатій Богоносець свого часу писав християнам Римської Церкви: “Я – пшениця Божа, нехай змелють мене зуби звірів, щоб я став чистим хлібом Христовим”.
Християни усіх часів з великим благоговінням вшановували пам’ять св. мучеників, які своєю кров’ю засвідчили вірність Богу та Його святій Церкві. Такими воїнами Христовими були святі новомученики і сповідники землі Руської, які постраждали за віру Христову в часи гонінь в ХХ ст. і яких пам’ять ми сьогодні молитовно звершуємо.
Це відбулося в епоху, коли ненависть до послідовників Христа та Спасителя, про яку Він і Сам попереджував своїх учнів, доходила до відкритих гонінь. “А за Ім’я моє будуть усі вас ненавидіти”, – говорив Господь.
Мученики – це ті люди, які сміливо та свідомо, без всіляких вагань, заради Христа віддавали своє тимчасове життя, щоб отримати життя вічне. І ми сьогодні з великою радістю та духовним трепетом молитовно прославляємо їхню святість. Адже вони своїми подвигами просіяли на нашій землі. Ці святі особливо близькі нам не тільки по духу і вірі, але й по крові. Вони ходили по цій землі, по якій ходимо ми, дихали тим же повітрям, розмовляли тією ж мовою, ось тільки рішучості залишити все земне і слідувати за Христом і навіть віддати за Нього життя в них було набагато більше, ніж у нас. Коли у преподобного Серафима Саровського запитували: “Чому так мало людей, які прагнуть до святості?” то преподобний відповідав: “Рішучості не вистачає”.
В чому ж полягає рішучість? Бути рішучим – це не означає йти на пролом. Просто треба мати внутрішнє переконання, тримати перед собою чітку мету і спокійно, з любов’ю, крок за кроком йти до неї. Рішучість – це крила, які легко переносять через гори перешкод до поставленої мети. Там, де є рішучість, не буде недбалості. Гасло рішучої людини: “Зараз або ніколи!”
Отож, дорогі браття та сестри, стараймося проявити ту рішучість, якої нам так не вистачає, і частіше звертаймося до святих угодників Божих, які прославилися на нашій землі і своєю мученицькою кров’ю утвердили нашу віру, щоб вони укріпили нас своїми святими молитвами, щоб приклад їхнього життя і подвигу був тим дороговказом, який показував би нам шлях до спасіння. Адже вони наші брати і сестри у Христі і по духу, і по плоті.
Нехай же їх свята молитва надихне і нас на подвиги благочестя, щоб з милості Божій і молитвами святих новомучеників і сповідників `Господь і нас сподобить бути наслідниками Царства Небесного.
Амінь.
Священик Олександр Кулюк,
настоятель храму преподобного Іова
Почаївського с. Оленине,
(Житнівський благочинний округ).
