23.3 C
Lutsk
Неділя, 23 Червень, 2024
Проповіді

Проповідь у день пам’яті новомучеників і сповідників землі Руської

Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.

Святий Ігнатій Богоносець свого часу писав християнам Римської Церкви: “Я – пшениця Божа, нехай змелють мене зуби звірів, щоб я став чистим хлібом Христовим”.

Християни усіх часів з великим благоговінням вшановували пам’ять св. мучеників, які своєю кров’ю засвідчили вірність Богу  та Його святій Церкві. Такими воїнами Христовими були святі новомученики і сповідники землі Руської, які постраждали за віру Христову в часи гонінь в ХХ ст. і яких пам’ять ми сьогодні молитовно звершуємо.

Це відбулося в епоху, коли ненависть до послідовників Христа та Спасителя, про яку Він і Сам попереджував своїх учнів, доходила до відкритих гонінь. “А за Ім’я моє будуть усі вас ненавидіти”, –  говорив Господь.

Мученики – це ті люди, які сміливо та свідомо, без всіляких вагань, заради Христа віддавали своє тимчасове життя, щоб отримати життя вічне. І ми сьогодні з великою радістю та духовним трепетом молитовно прославляємо їхню святість. Адже вони своїми подвигами просіяли на нашій землі. Ці святі особливо близькі нам не тільки по духу і вірі, але й по крові. Вони ходили по цій землі, по якій ходимо ми, дихали тим же повітрям, розмовляли тією ж мовою, ось тільки рішучості залишити все земне і слідувати за Христом і навіть віддати за Нього життя в них було набагато більше, ніж у нас. Коли у преподобного Серафима Саровського запитували: “Чому так мало людей, які прагнуть до святості?” то преподобний відповідав: “Рішучості не вистачає”.

В чому ж полягає рішучість? Бути рішучим – це не означає йти на пролом. Просто треба мати внутрішнє переконання, тримати перед собою чітку мету і спокійно, з любов’ю, крок за кроком йти до неї. Рішучість – це крила, які легко переносять через гори перешкод до поставленої мети. Там, де є рішучість, не буде недбалості. Гасло рішучої людини: “Зараз або ніколи!”

Отож, дорогі браття та сестри, стараймося проявити ту рішучість, якої нам так не вистачає, і частіше звертаймося до святих угодників Божих, які прославилися на нашій землі і своєю мученицькою кров’ю утвердили нашу віру, щоб вони укріпили нас своїми святими молитвами, щоб приклад їхнього життя і подвигу був тим дороговказом, який показував би нам шлях до спасіння. Адже вони наші брати і сестри у Христі і по духу, і по плоті.

Нехай же їх свята молитва надихне і нас на подвиги благочестя, щоб з милості Божій і молитвами святих новомучеників і сповідників `Господь і нас сподобить бути наслідниками Царства Небесного.

Амінь.

Священик Олександр Кулюк, 

настоятель храму преподобного Іова
Почаївського с. Оленине,

(Житнівський благочинний округ).

Вас може зацікавити

ДРУЖЕ, ЧОМУ ТИ ВВІЙШОВ СЮДИ, НЕ МАЮЧИ ВЕСІЛЬНОГО ОДЯГУ? – проповідь у 14-ту неділю після П’ятидесятниці.

Редактор Головний

Нехай Божий мир, оспіваний у Вифлеємську ніч, почиває у наших серцях, в Україні та в усьому світі – Предстоятель

Редактор Головний

Благословенна Велика Субота: чим особливий цей день

Редактор Головний