13.9 C
Lutsk
Середа, 30 Вересень, 2020
Проповіді

Проповідь у Великий четвер

Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь

                                                                      Я хліб живий, який зійшов з небес;

                                                                      хто їсть цей хліб, житиме вічно.

Дорогі у Христі брати та сестри, у четвер Страсного тижня Церква згадує подію Тайної Вечері – останню трапезу Господа Іісуса Христа з апостолами напередодні Його страждань. Саме тоді Спаситель установив головне Таїнство Церкви – Таїнство Святого Причастя, Євхаристію.

Ця подія, яка має незбагненно величне значення для нашого спасіння, відбулася наступним чином. Коли настало свято старозавітної Пасхи, Іісус послав апостолів Петра та Іоанна, сказавши їм: “Ідіть у місто. Там ви зустрінете чоловіка та запитаєте його, де світлиця, в якій міг би їсти Пасху з учнями Моїми? Він покаже вам велику прибрану кімнату; там і приготуйте Пасху”. Коли ж настав вечір, Господь возліг (сів за стіл) з дванадцятьма учнями, і коли вони їли, Іісус взяв хліб і, роздаючи учням, сказав: “Прийміть, це є Тіло Моє, що за вас віддається” ( Лук.22.19). Тоді, взявши чашу та подякувавши, подав їм і сказав: “Пийте з неї всі, бо це є Кров Моя Нового Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів” (Матф.26.27-28). І закінчив усе словами: “Це творіть на Мій спомин” (Лук.22.19).

Улюблені християни, чому Святе Причастя для нас повинне мати таке велике значення, чому ми повинні згадувати цю подію? Оскільки кожен з нас лише тимчасово гостює на цій землі, головне призначення нашого життя полягає у досягненні вічних благ: “Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все інше додасться вам” (Матф.6.33).

Кожна людина створена Богом для щастя. Наймудріший чоловік Соломон у своїй книзі Еклезіаст описує, як він шукав щастя у різних земних заняттях і підсумовує свої пошуки словами: “Марнота марнот, – і все марнота” (Екл1.2), і продовжує: “Я бачив усі справи, що чинились під сонцем, і ось, все – суєта і томління духу” (Екл.1.14).

Останні слова книги Еклезіаст, які сказав цар Соломон звучать таким чином: “Вислухай сутність всього: бійся Бога і заповіді Його виконуй, тому що в цьому усе для людини” (Екл.12.13). Оскільки Господь є ЖИТТЯ та ЛЮБОВ, без якої неможливе щастя, Спаситель звертається до нас словами: “Хто їсть Моє Тіло і п’є Мою Кров в Мені перебуває, і Я в ньому” (Іоан.6.56), “Хто їсть Моє Тіло і п’є Мою Кров, має життя вічне, і Я воскрешу його в останній день” (Іоан.6.54), тобто, вселю у небесні обителі, а “Якщо не будете їсти Плоті Сина Людського і пити Його Крові, то не будете мати життя в собі” (Іоан.6.53).

Причастя Святих Христових Тайн подається нам для зцілення душі та тіла нашого, і цьому є безліч підтверджень протягом усього періоду життя Церкви Христової.

Так, монах-пустельник Яків, котрого злі духи довгий час бороли блудною страстю, звільнився від неї лише після прийняття Христових Тайн (Достопамятные сказания.С.277.№ 2).

У життєписі преподобного Макарія Єгипетського розповідається про випадок, коли в одну вродливу заміжню жінку закохався вельможа, який звернувся за допомогою до чаклуна з словами: “Зроби так, щоб вона полюбила мене, а якщо не вдасться, то в такому випадку, щоб ніхто  не зміг її любити”. Чаклун не зміг її закохати у вельможу, але зробив так, що хто не погляне на її обличчя, бачив образ кінської голови. З цією проблемою чоловік привів свою дружину до святого старця, просячи допомоги. По молитві преподобного Макарія чари були розвіяні, а жінці він сказав: “Ніколи не віддаляй себе від прийняття Христових Тайн, неприємність сталася з тобою через те, що ти уже 5 неділь не приступала до Пречистих Тайн Спасителя нашого” (Лавсаїк.С.51).

Розповім також випадок із власної практики. Покликали мене причастити старшу жіночку, яку готовили до операції з видалення доброякісної пухлини. Коли наступного дня після прийняття Тіла і Крові Господньої донька хворої привела її на передопераційні обстеження, виявилось, що пухлина зникла сама собою, так їх з подивом відпустили додому.

Ось так Господь являє людям силу Своєї  допомоги через Святі Дари.

Знаючи про велич Тайни Святого Причастя, не слід забувати і про належну підготовку до прийняття Його. Апостол Павел у своєму посланні до Коринфян пише: “Хто їстиме хліб цей, або питиме чашу Господню недостойно (тобто, без віри, у тяжких гріхах, без очищення свого сумління покаянням, без благоговіння і страху Божого, без примирення з іншими людьми), винний буде проти Тіла і Крові Господньої. Через це багато з вас немічних і недужих…” (1 Кор.11.27,30).

Відомий випадок (кінець ХІХ ст.), коли один молодий юнак, що мав сумнів до Святих Дарів та надсміювався над цією Тайною, не бажаючи засмутити свого хрещеного батька, прийняв у храмі Святе Причастя, але виплюнув Його у саду. Вночі сталася пожежа у кімнаті юнака і він згорів, а Святі дари знайшли в одному з бджолиних вуликів, де з воску комахи побудували ніби невеличкий храм, куди і поклали Святиню. (Исторический вестник за 1896 г.).

Отож, дорогі брати та сестри, любі християни, намагайтеся щомісяця, а то й частіше приступати до Чаші Життя, і пам’ятаймо, що всі, хто з вірою приходив до Христа при земному Його житті, отримував від Нього допомогу, так і по Його вознесінні буде, бо Він сказав: “Я з вами по всі дні до кінця віку. Амінь” (Матф.28.20).

                                                                                 Свящ. Богдан Гринюк,

настоятель храму на честь святих мучеників Адріана і Наталії, с. Забороль. 

(Білостоцьке благочиння)

Вас може зацікавити

Проповідь у неділю Антипасхи, апостола Фоми

Редактор Головний

Проповідь у день пам’яті святителя Миколая Чудотворця

Редактор Головний

Предстоятель: Треба не тільки вірити в думках, але — жити за вірою. ВІДЕО

Редактор Головний