Христос Воскрес !
У цей світлий пасхальний період, коли ми з вами духовно радіючи прославляємо воскреслого Господа і Його перемогу над смертю, ми згадуємо пам’ять і молитовно вшановуємо великих поборників та захисників і подвижників православної віри – свв. рівноапостольних Констянтина та його матір Єлену.
Майбутній правитель всієї Римської імперії Констянтин, був вихований своєю матір’ю Єленою в християнській вірі, не дивлячись на те, що інші юнаки знатного роду виховувались в язичницькому дусі і були противниками християн. Батько Констянтина імператор Констанцій Хлор хоча і не був християнином, але він не переслідував християн і не був противником християнської релігії, а сам Констянтин хоча і прийняв хрещення в кінці свого життя, але все його служіння було спрямоване на розквіт Церкви Христової.
Початок його діяльності в Церкві розпочинається в 313-му році. У місті Мілан був підписаний ним документ про віротерпимість, а в 323-у році, коли він став єдиним правителем всієї Римської імперії, розповсюдив дію міланського едикту по всій імперії. Це Був великий акт. Церква після трьохсотлітнього гоніння змогла вийти з підпілля і відкрито сповідати свою віру. Почалася нова епоха в історії церкви. Раніше в часи гонінь, Церква жила проповіддю простих християн, мирян, які проповідували слово Боже своїм домашнім або просто перехожим, а тут вся Церква вийшла на проповідь і тисячі і тисячі людей навернулись до Христа.
Святі Констянтин і Єлена дуже багато потрудилися для Церкви Христової, тому і прославлені як рівноапостольні. Саме святою царицею Єленою було знайдено хрест Господній, і на Святій землі було побудовано величні храми: на Голгофі – храм Воскресіння Господнього, де кожного року у Велику Суботу сходить Благодатний вогонь, Єлеонській горі, де Господь вознісся на небо, у Вифлеємі, де Господь народився, і Хевроні біля Мамрійського дуба, де Бог явився Авраамові.
Слід сказати і те, що святий Констянтин, будучи поборником і захисником християнства, в 325-у році скликав 1-й Вселенський собор в місті Нікеї, де була засуджена аріанська єресь і складений Символ віри, який ми співаємо кожного разу за богослужінням. Св.Костянтин постійно турбувався про Церкву, повертав зі заслання сповідників християн та всіляко підтримував духовенство.
Він відмінив кару розп’яття на хресті І видав строгий закон проти іудеїв які повставали проти Церкви Христової, заборонив приносити жертви ідолам, постановив по всій імперії святкування Воскресного дня. Також св.Констянтин остаточно залишив Рим і заснував нову християнську столицю, запросивши християнських єпископів освятити її, назвавши Константинополь.
Всією своєю душею він був вірний Церкві Христовій, і по звичаю того часу, коли відчув наближення смерті, прийняв таїнство хрещення і мирно спочив під час молитви 21 травня (ст.с.)337-у році.
Дивлячись на їхнє життя, труди понесені ради слави Божої, помолимось Богу дивному во святих своїх і попросимо Бога сили та терпіння, щоб і нам наслідувати цих угодників Божих, бути поборниками і захисниками нашої Святої Православної віри. Амінь!
прот. Олександр Кулюк,
настоятель храму преподобного Іова
Почаївського с. Оленине,
(Житнівський благочинний округ)