Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ продовжує публікувати духовні роздуми протоієрея Олександра Клименка. Черговий випуск присвячено тлумаченню Євангелія від Матфея (4: 6-15), що читається в Неділю після Богоявлення, та сенсу щирого покаяння.

Протоієрей Олександр Клименко підіймає питання, чому першими словами Господа, з якими Він звернувся до пастви, були слова про покаяння: «Покайтеся, наблизилося бо Царство Небесне» (Мф. 4: 17).

На переконання священника, покаяння – це те ключове, що є в аскетичній практиці Православної Церкви. Він процитував слова Марка Подвижника, що покаяння – це те найголовніше, що має тримати в собі чернець, а все інше народжується вже з покаяння.

Також о. Олександр зупинився на значенні сповіді для кожного християнина та наголосив, що батькам не слід навчати дитину, що саме їй говорити під час сповіді. За його словами, сповідь має йти від душі, це певний поворот, тобто прагнення змінити себе на сто відсотків.

«Сповідь – це не просте перерахування здійснених нами помилок, це момент, коли людина врешті-решт збагнула, що щось в її житті шкодить у першу чергу їй. Це не лише виконання певних заповідей, хоча Господь підказує нам, як краще жити, щоб не зашкодити ні собі, ні ближнім, ні своїм стосункам з Богом. Наші заповіді, як ми читаємо у Священному Письмі, – це лише маркери, орієнтири, це лише правильна дорога, всередині якої ти зможеш прожити життя правильно, ставши блаженним, щасливим. Сповідь – це поворот нашого розуму, зміна розуму, це момент, коли ми з вами всередині нашого єства починаємо розуміти, що є речі, які нам заважають, є речі, які не роблять мене кращим», – зазначив священнослужитель.

Він також наголосив, що важливо перетворити свою сповідь на відверту розмову з Господом та прохання допомогти в боротьбі за певним гріхом.

Що таке Царство Боже всередині нас. Це наша незалежність від гріха, подолана внутрішня ілюзія того, що цей світ аж такий важливий для нашого внутрішнього світу.

Також отець Олександр звернув увагу на той прикрий факт, що половину нашого життя ми витрачаємо на те, щоб відповідати забаганкам світу та уявленням про нас. Натомість Господь закликає нас зупинитися та нагадує, що «найважливішими стосунками на світі є наші стосунки з Ним».

«Молитва – це в першу чергу спілкування, покаяння – це в першу чергу побудова мостів, покаяння і діалог з Господом – це необхідна передумова скористатися тим даром, який Господь дарував нам власним Воскресінням», – сказав він.

Як відзначив священник, «Господь покриває наші гріхи Своїм милосердям і Своїм прощенням та вигладжує наші гріхи з життя, якщо ми приносимо Йому щире покаяння».

«Сьогодні – день спомину перших слів, які Господь сказав, вийшовши на проповідь. Отже вони є надзвичайно для нас важливі. Сповідь – це не момент сумний, це момент глибоко радісний, коли ти, виходячи з храму або підіймаючи свою голову з-під єпитрахилі священника, відчуваєш, що оновився, що омив свою совість, і якщо твоя сповідь була чесною і до кінця щирою, то відчуваєш, нібито народився в життя по-новому», – підсумував протоієрей Олександр Клименко та побажав не нехтувати цим великим даром, допоки є в нас така можливість, і жити за принципом «Не можу грішити».