У неділю 9-у після П’ятидесятниці Свята Церква пропонує до читання подію, коли Господь ішов по воді у Генісаретському морі. Коли ж учні побачили це, то злякалися, подумавши, що це привид.
Тоді апостол Петро попросив у Господа, щоб Він благословив і йому піти по водах. Але через своє маловір’я, Петро почав тонути, і Господь підняв його з води.
“З року в рік ми знову і знову читаємо це Євангеліє, перечитуємо історію цієї події і дивуємося, адже щоразу Господь показує нам, людям, такі чудеса. Але для Нього це є звичайним, як для Творця неба і землі, який сотворив не тільки людину, а й цей світ і всю природу”, – сказав під час недільної проповіді 18 серпня архієпископ Волинський і Луцький Нафанаїл.
Владика зазначив, що у цій події дивним видається нам те, що людина по слову Божому пішла по водах. Та на що тут православному християнину слід звернути увагу?
“Передусім, ми повинні розуміти, що через цю подію Бог усім нам показує, що Він – Господь усього творіння. А коли учні, які неодноразово були свідками Його чудес, побачили, що Він іде по воді, то злякалися… Що ж це за ляк? Звідки він? Це, звичайно, може статися з нами усіма. Та з часів гріхопадіння ми втратили те бачення, яке Бог вклав у душі кожної людини, бачення всього в цій природі, всього божественного, всього, що нас оточує, і бачення своєї людської природи. Але Господь постійно показує нам своє Божество. І божество це бачили й учні. Але кожен з них думав, що це дух. І Петро, ніби випробовуючи Господа, каже: “Господи, якщо це ти, то скажи, щоб я йшов по воді до тебе. Апостол Петро пішов і почав тонути, і тоді він, як каже Євангеліє, засумнівався. Його маловір’я показує усю людську слабість. Ця подія взагалі показує стан нашої душі. Показує, як себе потрібно поводити – побачити свою неміч та гріховність. Кожного дня ми стикаємося із гріхом і тому розуміємо, всі люди немічні. А ця євангельська подія показує нам, як потрібно себе поводити. Адже ми – немічні, але є всемогутній Бог. Апостол Петро, побачивши Божество, каже: “Господи, повели робити те, щоб я пішов, щоб те, що властиво Тобі, Богу, і мене сподоби”.
Господь сподобив апостола Петра, той пішов по воді.
Ось так і нам, коли ми звертаємося до Господа Всемогутнього, слід пам’ятати, що Він виконує усе, що потрібно для нашого спасіння.
“А що завадило Петру? Він побачив великий вітер, воду, те, що його оточує. Засумнівався. Закони цього світу у ньому взяли верх, верх над вірою у Всемогутнього Бога”, – сказав владика Нафанаїл.
Та додав, що хіба з нами не трапляється такого. Ми теж звертаємося до Бога, просимо, що Він звільнив нас від гріхів, молимося, щоб очистив від смерті гріховної. Господь нас очищає, а ми знову спотикаємося. Чому так?
“Тому що світ, який нас оточує, диктує нам свої закони, а ми пускаємо у свої серця сумнів. Є закони Божі, євангельські, вони установлені Богом. Вони всемогутні. Але у наших серцях часто перемагає те, що нас оточує, людське, – пояснив архієрей. – Так і апостол Петро, він бачить перед собою Господа, але бачить і воду, і вітер. І у його серце закрадається великий сумнів. Те, що властиве Богу, він це залишив, а те, що людське, для нього стало важливішим.
Тоді Господь каже: «Маловірний, ти чому засумнівався?» Ці ж слова звернені і до нас із вами. Але Він прийшов у цей світ, щоб спасти нас із вам, тож слід надіятися на Нього і Він усе влаштує”.
“Тож, пам’ятаючи про сьогоднішню євангельську подію, будемо наслідувати приклад апостола Петра не у маловір’ї, а в тому, як він, надіючись на Господа, виходив з нього. І хай Господь молитвами Божої Матері, апостола Петра допоможе нам у житті це все виконувати”, – побажав Архіпастир.
