Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.
Один юнак приступив до Нього й каже: “Учителю благий, що доброго маю чинити, щоб мати життя вічне?” (Матф. 19. 16)
З таким питанням звернувся до Господа Ісуса Христа один юнак, який бажав наслідувати Царство Небесне. Ісус сказав йому: “Ніхто не благий, тільки один Бог. Заповіді знаєш: не прелюбодійствуй, не вбивай, не кради, не лжесвідчи, шануй батька твого і матір твою”. Юнак відповів: “Я зберіг це все від юності своєї, чого ж ще не вистачає мені”. Почувши це, Ісус сказав: “Все, що маєш, продай і роздай убогим, і матимеш скарб на небесах, і йди слідом за мною”. Він же, почувши це, засмутився, бо був дуже багатий. Спаситель, побачивши, що він засмутився, сказав: “Як важко тим, що мають багатство, увійти в царство Небесне, бо легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому в царство Небесне”. Почувши це, юнак відійшов засмучений. Дуже шкода йому стало свої всі скарби віддавати вбогим.
У цій притчі Ісус сказав, що багаті не можуть увійти до царства Божого не тому, що вони багаті, а тому, що багатому дуже важко, як належить користуватись багатством для спасіння своєї душі.
Спасіння — це дар Божий і коли б не наш люб’ячий Господь, то ніхто б взагалі не міг би спастися: не лише багаті, але і бідні. В очах Господа ми всі виглядаємо однаково. І він хоче, щоб ми сподівались не на своє багатство, не на самих себе і свої здібності і таланти, а лише на Бога.
Не хочеться когось осуджувати за багатство, чи дорікати за бідність. Бо одне чи інше у цьому світі не зможемо знищити, а от нести свій Хрест без нарікань кожен може. Ми повинні надавати безкорисливу допомогу своєму ближньому. Тобто, віддаючи, чи набуваємо значно більше і наближаємся щораз ближче до вічного життя. Амінь.
прот. Андрій Грисюк
(Копачівський благочинний округ)
