Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа
“Засту́пнице усе́рдная, Ма́ти Го́спода Вы́шняго, за всех мо́лиши Сы́на Твоего́ Христа́ Бо́га на́шего, и всем твори́ши спасти́ся, в держа́вный Твой покро́в прибега́ющим”, – такими словами, дорогі у Христі брати і сестри, наша Свята Православна Церква звертається до Божої Матері, вшановуючи Її чудотворний Казанський образ.
Історія цієї чудотворної ікони та її чудес є, можна так сказати, ще одним віддзеркаленням тієї турботи і любові, з якою Матінка Божа опікується християнами, усім взагалі родом людським. Пресвята Богородиця, за визначенням Святої Церкви, є Чеснішою від Херувимів і незрівнянно славнішою від Серафимів, тобто Матір Божа є вищою навіть ангельських сил безтілесних. І це не дивно, адже через Неї воплотився і став людиною, “нас ради людей і нашого ради спасіння” Бог Син – Господь наш Іісус Христос. Тому і називаємо ми Пресвяту Діву Марію Богородицею.
Ми також знаємо, що відразу після Її Успіння, Її Божественний Син – Господь наш Іісус Христос – воскресив Свою пречисту Матір та возніс Її на Небеса. Тоді ж, як ми знаємо з історії свята Успіння Пресвятої Богородиці, ввечері третього дня після Її поховання, коли апостоли зібралися за трапезою, їм з’явилася Божа Матір у сонмі ангелів, сказавши: «Радуйтеся! Я усі дні перебуватиму із вами». І з того часу, вже упродовж майже двох тисяч років, Матінка Божа повсякчас предстоїть перед Престолом Божим, підносячи молитви за Святу Церкву, за весь світ, за весь рід людський. А особливим проявом любові Божої Матері до нас із вами є те, що, як свідчить про це церковна історія, Нею було явлено безліч Її чудотворних ікон.
Однією з найшанованіших та найулюбленіших православними християнами є чудотворна Казанська ікона Божої Матері. Цей образ був явлений у другій половині XVI століття у місті Казані. 1579 року наприкінці червня у цьому місті сталася страшна пожежа, яка понищила багато будинків. І ось, коли містяни відновлювали свої будинки, дев’ятирічній дівчинці Матроні – дочці місцевого мешканця, який був стрільцем, тобто військовим, уві сні з’явилася Божа Матір і звеліла дістати з землі її ікону.
На слова дівчинки не звернули тоді уваги, але Божа Матір тричі являлася уві сні Матроні та показувала місце, де була зарита ікона. Врешті Матрона разом зі своєю мамою, самі викопали з землі, у вказаному Богородицею місці, цю ікону. На місце цього чудесного знайдення святого образу Богоматері прибув, на чолі місцевого духовенства, Казанський архієпископ Ієремія, після чого ікона була перенесена, спочатку до однієї з місцевих церков, а потім того ж дня після молебню – до Казанського Благовіщенського собору.
Трапилося це чудесне явлення ікони Божої Матері 8 липня. І вже під час Хресного ходу, яким святиню переносили до Благовіщенського собору, зцілення отримали два сліпця. Відбулося тоді ж ще одне чудо – після ревної молитви однієї жінки перед Казанською іконою Божої Матері зцілення від сліпоти отримала її незряча дитина. Ця мама зі сльозами на очах благала Матір Божу про зцілення її дитинки. І ось раптом дитятко почало своїми рученятами торкатися обличчя мами, а коли перед очима дитини піднесли яблуко, вона простягнула до нього ручки і взяла це яблуко. Таким чином, усі дізналися про те, що дитина прозріла. І з цього часу розпочалася нескінченна черга чудес, які, відповідаючи на молитви вірних перед Її Казанським образом, звершувала Матінка Божа.
З того часу наша Православна Церква святкує 8, а у відповідності з новим стилем – 21 липня, свято на честь Казанської ікони Божої Матері. Цікавим фактом є те, що й дотепер ніхто не може точно сказати – зберігся чи ні оригінал цієї ікони. Так, після чудесного її явлення у місті Казані, список образу з описанням її чудесного віднайдення та чудес були відіслані до Москви. Цар Іван Грізний, своєю чергою, звелів побудувати жіночий монастир на тому місці в Казані, де була явлена ікона, при чому там разом зі своєю матір’ю прийняла чернечий постриг і та сама дівчинка Матрона, яка і віднайшла ікону. Взявши у монашестві ім’я Мавра, вона згодом стала ігуменею цього монастиря.
Там і перебував цей образ Божої Матері до початку ХХ століття, коли,1904 року він був викрадений безбожними злодіями. Деякі свідчення говорять, що ці нечестивці навіть знищили сам образ. Але на той час було зроблено вже дуже багато списків з цієї ікони, і деякі історики навіть припускають, що царю Івану Грізному прислали у XVI столітті не список, а оригінал Казанської ікони. З часом цей образ Казанської Божої Матері став вже власністю російських царів та імператорів з династії Романових і шанувався ними як “Царська” Казанська ікона. Після подій 1917 року сліди цього образу загубилися…
Інший список з ікони був зроблений на початку XVII століття, і саме із ним тодішнє народне ополчення на чолі із Мініним і Пожарським звільнили Москву від польських окупантів. І на честь цієї події, яка трапилася наприкінці жовтня 1612 року, було 22 числа цього місяця встановлене і свято на честь Казанської ікони Божої Матері, яке Церква і відзначає донині 22 жовтня, або за новим стилем – 4 листопада. Сама ця ікона, про яку теж кажуть, що вона не є списком, а саме оригіналом, була поміщена у збудованому у Москві Свято-Казанському соборі, звідки на початку того ж ХХ століття, вже у 1918 році образ був також викрадений невідомим зловмисниками. Сам цей Свято-Казанський храм був зруйнований безбожниками, а відбудований вже у 90-ті роки. Головною святинею собору лишається ще один шанований список Казанської ікони Пресвятої Богородиці.
Існує ще одна відома ікона Казанської Божої Матері, яка з початку XVIII століття, перебуває у Свято-Казанському соборі Санкт-Петербурга. В час панування безбожного атеїзму, її віруючі люди після закриття собору переховували, потім вона була святинею місцевого Свято-Володимирського храму, а вже з 2001 року цей образ знову перебуває у Свято-Казанському соборі Петербурга. І хоч цьому немає документального підтвердження, деякі дослідники кажуть, що цей образ і є оригіналом.
Але від усіх списків чудотворної Казанської ікони вже упродовж більше ніж 400 років, тобто з часу віднайдення самої ікони у Казані, виточуються чудеса. Таким чином, як ми бачили, особливо шанованими є ті чотири ікони, про які ми щойно згадали. Ніхто не може сказати, яка з них є оригіналом, а яка – копією. Але це не є важливим. Напевно, самим промислом Божим так сталося, що, можна сказати, кожний образ Казанської Божої Матері, особливо ті ікони, які є нашою Церквою особливо шанованими, – кожен такий образ є чудотворним. Адже ми знаємо, що Матінка Божа, з великої до нас любові у будь-який момент може створити чудо, чи то у храмі, чи десь у чиємусь помешканні.
До слова, не так давно, у 2011 році, саме іконочка Казанської Божої Матері – один із безлічі списків цього чудотворного образу був доставлений на Міжнародну космічну станцію. Таким чином, це є немовби свідченням того, що наша Земля перебуває під благодатним покровом Цариці Небесної.
Отож, дорогі брати і сестри, на прикладі цього Казанського чудотворного образу Пресвятої Богородиці, ми бачимо, як любить Матінка Божа нас із вами. Як не згадати при цьому відомий усім церковний піснеспів: “Твоя песнословцы, Богородице, живый и независтный источниче, лик себе совокупльшия духовно утверди, в божественней Твоей славе венцев славы сподоби”. У ньому Пресвята Богородиця оспівується як живе і невичерпне джерело, і підноситься до Неї молитва, щоби Вона сподобила тих, хто прославляє Її вінців слави.
Ніякими словами не можна висловити цю велич Богоматері, Її чисельні милості до нас. Будучи чеснішою від Херувимів і незрівнянно славнішою від Серафимів, Пресвята Богородиця не має потреби в нашому славослів’ї, але воно є для нас спасительним, бо з висоти Своєї слави Вона з любов’ю споглядає на тих, хто прославляє її.
Отож, прославляймо Матінку Божу за Її чисельні милості до нас, грішних, щоби Її святими молитвами Господь дарував нам усе необхідне для нас тут, на землі, і сподобив нас і у Вічності перебувати із Ним.
Благаймо Матір Божу про її милості із вірою, такою вірою, яку мала в часі явлення і прославлення Казанської чудотворної ікони ця жінка, за молитвами якої отримала зцілення від сліпоти її незряча дитина.
Отож, таку саме тверду віру і ми повинні мати, і тоді Матінка Божа не залишить нас у біді, завжди почує наші благання і допоможе нам. Тому з вірою і любов’ю звертаємося із молитвою до Божої Матері, єдиними устами і єдиним серцем прославляймо її словами “радуйся, Радосте наша, покрий нас від усякого зла чесним Твоїм омофором”. Амінь.
ієрей Василій Лозовицький,
клірик Свято-Покровського храму м. Луцьк
