Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
«Радуйся, Благодатна! Господь з Тобою; Благословенна Ти між жонами» (Лк.1,28) – саме такими словами вітав небесний вісник Пресвяту Діву, сповіщаючи Їй благодатну звістку про народження від Неї Спасителя світу.
У відповідь на це архангельське привітання ми чуємо пророчі слова, котрі Богородиця сповістила Своїй родичці, праведній Єлизаветі: «Бо віднині ублажатимуть Мене всі роди» (Лк.1,48). Ці слова Діви Марії були виголошені під дією Святого Духа і стали пророчими. Ось уже майже два тисячоліття у всіх кінцях світу прославляють Матір Божу, звеличуючи Її як чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, та ублажають, як Заступницю роду християнського.
Численними різноманітними іменами вчителі Церкви та богослови возвеличують Пресвяту Діву Марію, бажаючи описати Її велику славу й пишну велич. Один називає Її сонцем, яке гріє своїм теплом та любов’ю кожного, бо Вона сяє яскравіше усіх небесних світил. Інший називає Її місяцем, бо Вона як Цариця Небесна приймає поклоніння таємничих зірок. Називають Її джерелом, бо Вона напуває Церкву потоками небесних дарувань. Величають лілією, бо не втратила Своєї чистоти та краси, хоча жила серед гріховного світу. Іменують раєм, бо виростила дерево життя.
Яку ми можемо віддати достойну шану своїми гріховними устами Тій, Яка стала Матір’ю Бога? Якими словами можемо достойно описати Її велич і славу? Тільки смиренним серцем з благоговінням можемо промовити: «Пресвята Богородице, спаси нас!»
Тільки Вона, як любляча Матір всього роду людського, має дерзновіння ходатайствувати перед Своїм Сином і нашим Господом за кожного християнина. І кого Іісус Христос послухає, як не Свою Матір – Преблагословенну Владичицю.
Одному преподобному старцю за його богоугодне життя ще до переселення у вічність були показані райські обителі. Наприкінці огляду царства небесного преподобному показали обителі Діви Марії. Вони були неймовірно чудовими та прекрасними. Тоді старець промовив: «А де ж Сама Цариця Небесна, я хотів би поклонитись Їй та взяти благословення». У відповідь ангел, який супроводжував його, сказав: «Її немає тут, Вона на землі допомагає людям!»
І, дійсно, Божа Матір є заступницею роду людського. Про це свідчить велика кількість чудотворних ікон Пресвятої Богородиці. Наприклад, «Скоропослушниця», «Відрада і втіха», «Призри на смирення», «Іверська», «Неопалима купина», «Цілительниця», «Помічниця в родах». І від кожної ллється особлива любов та милість Діви Марії. Серед цього довгого списку почесне місце займає образ Божої Матінки «Пантанасса», що в перекладі з грецької означає «Всецариця», пам’ять якої ми сьогодні молитовно вшановуємо.
Чудотворна ікона Пресвятої Богородиці «Всецариця» знаходиться на Святій Горі Афон в Греції у соборному храмі монастиря Ватопед. Написана у XVII столітті і, за переданням, була благословенням відомого афонського старця Іосифа Ісіхаста своїм учням.
Першим чудом «Всецариці» стало зцілення одного чоловіка від чародійства. Якось один юнак зайшов до храму і захотів поклонитись іконі, але раптом обличчя Божої Матері спалахнуло, немов блискавка, і невидима сила відкинула юнака на підлогу. Піднявшись, він зі сльозами на очах зізнався монахам, що жив без Бога та займався чародійством. Юнак навіть прийшов у Ватопедську обитель для того, щоб перевірити свою злу силу на іконах. Чудесне втручання Богородиці назавжди відвернуло його від чародійства та допомогло розпочати богоугодне життя.
Чудесний образ Пресвятої Богородиці шанується, як на Афоні, так далеко за його межами. «Всецариця» має благодать зцілення від онкологічних захворювань – страшної недуги сучасного людства. Відомі численні випадки зцілення від раку після молебню перед цим образом в Греції, Росії, Сербії та на Україні.
З милості Божої точна копія чудотворного образу «Всецариці», яка написана на Святій Горі Афон та прикладена до оригіналу, знаходиться в храмі Всіх Святих землі Волинської. У соборі щотижня звершуються акафісти та молебні перед цієї іконою, кожен лучанин має можливість помолитись та прикластись до цього образу Богородиці.
Всі, хто приходять до Божої Матері, не залишаються непочутими та невтішеними. Сам лише поклик імені Пресвятої Діви проганяє бісів та руйнує їх злі підступи. Один чоловік мав благочестиву жінку та шестирічну доньку, яку виховував у любові до Бога. Якось він відправлявся в подорож, дружина, проводжаючи його, запитала: «На кого ж ти нас залишаєш?» – «На Покровительку нашу, Богородицю», – відповів батько, прощаючись. Через деякий час один лиходій, позаздривши багатствам сім’ї, вирішив вбити жінку та забрати її майно. Взявши ніж, він проник у будинок. Але, переступивши поріг дому, відразу осліп та не міг рухатись. Напоумлений дияволом злодій все ж таки хотів виконати задумане і почав кликати господиню. Але відчувши щось недобре, жінка сказала, щоб він сам підійшов до неї. Потім зловмисник почав кликати дівчинку, але й вона за наказом матері не підійшла до вбивці. Тоді він, нетямлячись від лютого гніву, позбавив себе життя. Ось так, вручивши сім’ю покрову Божої Матінки, чоловік врятував своїх рідних від смертельної небезпеки.
Пресвята Діва всім допомагає та оберігає. Цілі країни рахують Її своєю Покровителькою. І наша Україна не є винятком. Скільки лавр, соборів та храмів присвячено Богородиці. Наш народ особливо любить і шанує Діву Марію, а Вона завжди відповідає взаємністю.
Прийми, Матінко Божа, наші скромні молитви і воздихання та покрий нас чесним Своїм омофором! І як тут на землі ми благоговійно цілуємо Твою святу ікону, так сподоби і в раю бачити Твій блаженний лик, щоб поклоняючись Йому, ми прославляли Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.
прот. Роман Якубович,
клірик Свято-Хрестовоздвиженського храму, м. Луцьк
