В Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
«Дивен Бог у святих своїх».
Кожного разу, дорогі брати і сестри, коли ми святкуємо пам’ять святих угодників Божих, пам’ятаємо ці священні слова, які свідчать про те, що Невидимий і Всемогутній Бог прославляється у святих Своїх угодниках, кого Він Сам прославляє за їх благочестиве життя.
Господь дав нам заповіді, які ми повинні виконувати, і Святі угодники Божі виконують у повному обсязі і досконалості ці заповіді. І коли ми святкуємо пам’ять святителів і преподобних та інших святих, то дуже часто чуємо читання Євангелія від Луки, де нам нагадують нагірну проповідь Спасителя, в якій Господь промовив Заповіді Блаженства.
Сьогодні ми також почули це читання Євангелія і в пам’яті відновили ті заповіді, які завжди слід пам’ятати і не тільки пам’ятати, але і виконувати. Та ось святі угодники Божі своїм життям показали те, що ці заповіді не тільки необхідно виконувати, але виконання цих заповідей збагачує людську душу. Адже людина, коли виконує заповіді, збагачується чеснотами і, таким чином, збирає для себе таке багатство, яке накопичується в реальному житті та яке приводить людину до вічного життя.
Ось до яких людей – угодників Божих – належить святитель Спиридон Триміфунський, який жив у 4 столітті. Він закінчив земне життя у 348 році, у той час, коли святитель Іоанн Златоуст був ще дитиною, святитель Григорій Богослов і Василій Великий були в молодому віці. Святитель Спиридон Триміфунський був ровесником святителя Миколая Чудотворця, разом з ним був на Першому Вселенському Соборі.
Свята Церква свідчить про те, що святий Спиридон, так само як і святитель Миколай Чудотворець, повстав проти аріанської єресі на цьому Першому Вселенському Соборі і своїм мудрим словом, яке побудоване на Божественному Писанні, спростовував лжемудрування єретиків.
Життя преподобного святителя Спиридона також свідчить про те, що, сперечаючись з одним філософом, він переконав його, тому що володів Божественною мудрістю, яку черпав з Божественного одкровення.
Сам він був простою людиною, походив із простої сім’ї та в дитинстві пас овець, а потім, коли виріс, одружився, мав своїх дітей, але після того, як його дружина померла, він всеціло віддався служінню Церкві. Допомагав нужденним, проявляв таке милосердя, по істині, євангельське. І за його смирення, за його доброту, за гарне ставлення до навколишніх людей був обраний єпископом міста Триміфунт. Протягом багатьох років він трудився, окормляючи свою паству і словом, і ділом, і всім своїм життям, показуючи, яким має бути справжній християнин, наслідувати ті чесноти, які вказані в Заповідях Блаженства.
Святитель Спиридон відійшов у мирі, але він жив у дуже важкий час. Хоча це був час після Першого Вселенського Собору, коли християнство вже утвердилося у Візантійській імперії, та аріанська єресь давала про себе знати. Багато християн страждали від аріанців, які вважали себе справжніми християнами, а православних християн переслідували і навіть піддавали мукам. Це були жахливі події. Не можна було навіть очікувати, що ті, хто нещодавно були братами, служили в одній Церкві, розділилися і, таким чином, проявилася ворожнеча.
Зовсім недавно, 21 грудня, ми згадували дуже багато мучеників, які постраждали від аріан — це шістдесят два ієрея та триста мирян, які постраждали від аріан в Фракії, як сказано в місяцеслові. Це свідчить про те, що аріанці дуже жорстоко розправлялися з православними. Були такі імператори, які допомагали аріанам, тому вони ув’язнювали православних ієрархів до в’язниць, а на їх місце ставили аріанських єпископів та аріанці діяли ще гірше, ніж язичники. Православних піддавали найстрашнішим катуванням. Відомо, що двоє ієреїв, які постраждали від аріан, були перепиляні дерев’яними пилами. Можна собі уявити, які страшні муки зазнали вони. А шістдесятьом ієреям аріани вирізали язики, щоб вони не спростовували аріанське вчення. Це були дуже жахливі часи.
Святитель Спиридон жив ще тоді, коли були гоніння зі сторони язичників наприкінці третього століття, коли були дуже жорстокі гоніння, і на початку четвертого століття, коли язичницькі імператори також переслідували християн.
І ось святителю Спиридону доводилося втішати тих людей, які страждали від язичників і які страждали від аріан, тому що він захищав істину віру, проповідуючи істину віру в Господа і Спасителя нашого. Так, утверджуючи в цій вірі свою паству, а також своїм життям, як сказано, він явив приклад того, як жити, щоб не тільки словом, але також прикладом свого життя проповідувати Христа Спасителя Бога нашого. Амінь.
єрей Іоанн Шкабура,
Настоятель громади УПЦ с. Годомичі
(Колківській благочинний округ)
