«Ангела мирна, верна наставника, хранителя душ и телес наших у Господа просим»
Свята Церква щодня на Божественній літургії та вечірнім богослужінні просить у Господа Ангела миру, вірного наставника, хранителя душ і тілес наших.
Ангели – світлі духовні істоти, створені Богом раніш сотворення людини, безперервно виконують святу волю Божу і прославляють Його. За словами апостола Павла, ангели – це службові духи, що посилаються на службу для тих, що хочуть наслідувати спасіння (Євр. 1,14.) Як вісники благості Божої, вони приходять на допомогу до людей, які бажають спастися, стверджують їх у вірі, спонукають до добра, охороняють від будь-якого зла, позбавляють від бід і напастей, моляться за них перед Отцем Небесним.
Ангели Божі – наші вірні наставники. Господь обдарував їх мудрістю, прозорливістю, більш досконалим, ніж у людини, розумом. Він вручає нас піклуванню та керівництву ангелам, які допомагають нам засвоїти мудрі настанови Святої Церкви і святих отців, роблячи наші душі чистими, доброчинними, гідними Небесного Царства та вічного блаженства.
Таких керівників потребуємо всі ми, бо через свою гріховність часто впадаємо у помилки і погрішності. Хоча ми не бачимо ангелів, як бачать їх святі, ми віруємо, що вони оточують нас, освітлюють розум у пізнанні Бога, наставляють і любові до Нього і до людей, спонукають до молитви і до всього святого та здійснення добрих справ. Вони наповнюють душу нашу внутрішнім світлом і радісною надією отримання вічного блаженства в оселях Отця Небесного через виконання заповідей Божих.
Коли ми грішимо і не розкаюємося у своїх гріхах, вони сумують за нас, а коли каємося, – радіють на небі. І ця радість навіть за одного грішника, що покаявся, буває більшою, ніж про багатьох праведників, що не потребують покаяння (Лк. 15, 7, 10).
За вченням Святої Церкви кожній людині в таїнстві Святого Хрещення дається від Бога Ангел-хранитель, який оберігає його протягом усього життя і керує ним на шляху до досягнення Царства Небесного. Вчення Церкви про те, що кожен християнин має свого ангела-охоронителя, ґрунтується на свідченнях Святого Письма (Бут. 48, 16; 12, 12-15; Діян. 12, 11 -15 і ін.) Господь багаторазово посилав Своїх ангелів на землю як вісників Своєї волі та особливих подій в житті обраних Ним людей, як захисників, помічників і небесних покровителів.
Псалмоспівець Давид говорить, що Господь велить ангелам Своїм зберігати люблячих Його і закон Його: Ангелом Своїм звелить, щоб охороняти тебе на всіх твоїх шляхах (Пс. 90, 11).
Сам Господь Іісус Христос, навчаючи Своїх учнів благорозумній обережності в поводженні один з одним, щоб не спокушати, не ображати і не докоряти нікого з віруючих в Нього, говорив, що ангели їх завжди на небесах предстоять перед Отцем Небесним ( Мф. 18, 10).
Але якщо кожному християнину дається ангел-хранитель, то чому Свята Церква просить кожен день ангела мирна, вірного наставника і хранителя? Святитель Філарет, говорить так: «Ангел є слуга Божий, а не твій; то хіба можеш ти хотіти, щоб він приходив до тебе як раб, а не як посланник Божий? А як підеш назустріч тому, хто приходить з небес, якщо сам не піднесешся розумом і серцем до неба за допомогою молитви?”
Ми часто буваємо не достойні благодатної охорони свого ангела. Ангел-хранитель віддаляється від грішників, які не розкаялися, та з далеку з глибоким сумом дивиться на них, чекаючи каяття і виправлення. Святий Василій Великий каже: «Як бджіл відганяє дим і голубів сморід, так і хранителя нашого життя – Ангела відганяє многоплачевний і смердючий гріх».
У житії святого Ніфонта (пам’ять 23 грудня) розповідається таке. Одного разу святий Ніфонт, ішов з церкви, побачив біля воріт одного будинку ангела Божого в образі хлопця, що гірко плаче, і запитав його, чому він плаче. Юнак сказав святому Ніфонту, що він, ангел, даний Богом на збереження одній людині, але та людина постійно грішить гріхом блуду і тому він сумує та плаче про його гріхопадіння. Святий Ніфонт запитав ангела, чому він не наставить його, щоб він відійшов від гріха. Ангел відповів святому Ніфонту, що він не може наблизитися до грішника, який став рабом бісів, тож тепер йому залишається тільки ззовні сумувати й молитися про нього.
Своїми гріхами і беззаконнями ми ображаємо Бога і Його святих ангелів. Гріхи відлучають нас від любові Божої та небожителів, лишають духовного світу, накликають на гнів Божий. І тоді ангел миру стає викривачем беззаконня та неправди закоренілих грішників вісником покарання Божого та Його правосуддя.
Свята Церква щодня просить нам у Бога «ангела мирна, вірного наставника, хоронителя душ і тілес наших», який спонукав би до покаяння, оселяв мир в душах наших, наставляв на благі справи і зберігав від всякого зла.
Дух злоби невпинно стереже нас на кожному кроці, ходить, як лев ричить, шукаючи, кого поглинути (1 Пет, 5, 8). І скільки навколо різних спокус! Їх так багато, що Господь зі скорботою говорив: Горе світові від спокус (Мф. 18, 7).
Будемо ж старанно молитися ангелові охоронителю, щоб він захистив нашу душу від худих помислів і бажань, тіло – від ушкоджень і передчасної смерті, щоб був з нами в усі дні і ночі життя нашого та рятував нас від духа злоби, і стверджував в страху Божому, благоговінню, любові до Бога і ближніх. Амінь.
прот. Олександр Богданов,
настоятель храму Волинської ікони Божої Матері, м. Луцьк
