23.3 C
Lutsk
Четвер, 11 Серпень, 2022
Всі новини Проповіді

Проповідь у день пам’яті прп. Онуфрія Великого

Во імя Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.

“Яко возвеличишася дела Твоя Господи, вся премудростию сотворил еси”. Пс.103в.24.

Такими словами пророк Давид і ми разом з ним величаємо Бога, що створив цей видимий і невидимий світ. Дякуємо Йому, що маємо можливість споглядати цю величну премудрість. А найбільше дякуємо за те, що розуміємо і віримо, що це все від Нього.

Зі святого письма ми знаємо, що найбільшим створінням є людина. І створена вона для того, щоб, прийнявши на себе образ і подобу Божу, пізнати, що Бог є любов і цією любов’ю могла поділитися. Ми знаємо багато святих людей, що вміли це робити і для цього не шкодували навіть свого життя.

Саме сьогодні день одного з цих угодників Божих – Прп. Онуфрія Великого, отця-пустельника. Про таких, як він, говорить пророк Давид: “Приидут молитвенницы от Египта” (Пс.67в.32). Адже саме у Єгипетській пустелі подвизався цей святий чоловік. У юному віці, поселившись у монастирі, преподобний неодноразово чув про великий подвиг суворого життя отців, що проживали далеко в глибині пустель. Любов до Бога та до молитви розпалювали у юнакові нестримне бажання навчитися премудростям пустельного життя.

І ось одного разу св.Онуфрій залишає монастир та йде в пустелю. По дорозі він бачить промінь світла, що освітлював шлях. Будучи ще юнаком, святий злякався цього видіння та хотів повернутися, але Ангел Охоронитель заспокоїв його. Пройшовши у глиб пустелі, преподобний Онуфрій зустрічає старця-пустельника, у якого і навчається виживати у суворому кліматі та боротися зі своїми страстями й диявольськими спокусами, що особливо турбують одиноких подвижників.
Побачивши, що молодий Онуфрій став здатним проживати у самоті, старець-пустельник залишив його. 60 років проводить своє життя Святий у пустелі. В молитвах і пості, в трудах і в боротьбі зі спокусами. Бачучи старання Свого угодника, милосердний Господь утішає його. Біля печери виростає фінікове дерево і пробивається джерело. Щонеділі ангел Господній приносить йому причастя.
Про життя прп. Онуфрія Великого ми дізнаємося з творів прп. Пафнутія, який забажав побачити св. отців-пустельників і навчитись їхнім трудам і подвигам. Деякий час вони провели у молитві та спілкуванні. Прп.Онуфрій возрадувався, бо відчув, що має предстати перед улюбленим Господом і що прп. Пафнутій має його поховати.
Прп. Пафнутій просив пустельника, щоб залишитися на його місці, але почув, що не має на це благословіння. Адже йому потрібно піти і розповісти світові про подвиги отців-пустельників. Під час їхніх розмов в один із моментів з’явився сосуд із водою та хліб. Так ангел Господній укріпив їх.
В ту мить, коли прп. Пафнутій звершив поховання великого пустельника, келія святого обрушилася, а фінікове дерево всохло. Це нагадало преподобному про Боже благословіння, про яке казав Онуфрій Великий.
Прп. Пафнутій повертається до монастиря і всім розповідає про чудесні зустрічі у пустелі.
Одного разу у прп. Серафима запитали: “Чому ми не можемо понести подвигів, які творили древні отці?”
Він відповів, що не має у нас рішучості на це. І не тільки рішучості, але і віри, і любові до Господа, і великої надії про його піклування, Божественний промисл про нас.
Тому свята церква пропонує тим, хто бореться з духом гордині, що є і початком всякого зла в людині, читати життя святих угодників, а особливо пустельників. Бо, коли порівняємо їхнє життя і своє, в комфорті і достатку, побачимо, що найбільше схожі ми тільки на той пісок, по якому ходили святі отці-пустельники. І тільки, коли ми зрозуміємо це, зможемо дійсно принести покаяння не тільки на словах, а й на справах своїх, змінити своє життя, свої погляди на ближнього свого. З кожним моментом життя нам треба ставати більш кроткими та смиренними, бо на таких дивиться Господь, таким тільки дає свою благодать.
Дивлячись на життя прп. Онуфрія Великого, дивуючись його вірі і мужності, вражаючись великою милістю Божою, яка сходила на нього, разом з пророком Давидом кажемо: “Дивен Бог во святих своих: Бог Израилев, той даст силу и державу людям своим.Благословен Бог“(ПС.67 в.36)
Амінь.
Прот. Олег Миронюк,
клірик кафедрального собору
Всіх Святих землі Волинської
(Луцький кафедральний округ) 

Вас може зацікавити

25 квітня 2022 року – календар з повчанням

Редактор Головний

31 серпня 2021 року – календар з повчанням

Редактор Головний

Проповідь у третю суботу Великого посту

Редактор Головний