Седмиця 38-ма після П’ятидесятниці. Посту немає.
Віддання свята Стрітення Господнього.
Мч. Никифора, з Антіохії Сирської (близько 257). Сщмчч. Маркела, єп. Сікелійського, Філагрія, єп. Кіпрського, та Панкратія, єп. Тавроменійського (І). Прп. Петра Дамаскіна (ХІІ). Прп. Панкратія Печерського, в Дальніх печерах (ХІІІ). Прпп. Никифора (1557) і Геннадія (близько 1516), Важеозерських. Знайдення мощей свт. Інокентія, єп. Іркутського (1805). Сщмч. Василія Ізмайлова пресвітера (1930); сщмч. Іоанна Фрязинова пресвітера. Знайдення мощей свт. Тихона.
Євангельські Читання
На літ.: – Ап.: 1 Пет. 4:12-5:5 (зач. 62). Єв.: Мк. 12:38-44 (зач. 57).
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Вдовиця поклала в скарбницю (у церковну скриньку) дві лепти (найдрібніші монети); а Господь сказав, що вона поклала більше за всіх, хоча інші клали тоді великі кошти. Що ж дало перевагу її лепті? Настрій, з яким зроблено приношення. Бачиш, яка різниця добродіяння бездушного, за звичаєм, і добродіяння з душею і серцем? Не зовнішні обставини справи дають їй цінність, а внутрішній настрій. Тому буває, що справа видатна у всьому ніякої цінності перед Богом не має, а справа незначна на вигляд високою ціною оцінюється. Що звідси випливає, очевидно. Але не здумай хто нехтувати зовнішнім, замишляючи обмежитися одним внутрішнім. Вдовиця та не отримала б схвалення, якби сказала собі: маю бажання покласти і я, та що робити?
Тільки й маю, що дві лепти. Віддам їх – сама ні з чим залишуся. Але як мала бажання, так і зробила, віддавши життя своє в руки Божі. І якби не поклала нічого, ніхто б її не засудив, ні люди, ні Бог. Але тоді вона не виявила б і такої прихильності, яка виділила її з-поміж інших і зробила славною в усьому християнському світі.
