Во Ім`я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Сьогодні свята Церква молитовно вшановує пам’ять великого угодника Божого пророка Іллю.
Святий пророк Ілля жив за 900 років до Різдва Христового, у той важкий час, коли його народ, залишивши істинного Бога, впав в ідолопоклонство. Пророк Ілля був ревним поборником істинної віри і благочестя. Він викривав правителів і народ, які ухилились в язичництво.
Палкими були проповіді й заклики пророка Іллі. Цар ізраїльський Ахав і особливо дружина його цариця Ієзавель розпочали гоніння на пророка, хотіли його умертвити. Святий пророк відійшов у пустиню і перебував там у молитві та скорботі. Інколи скорбота доходила до відчаю, тоді пророк просив у Бога для себе смерті. Але, пройшовши через найважчі випробування, він був ще більше звеличений і прославлений.
Сьогодні ми ублажаємо ревнителя слави Божої, людину, яка мала непохитну віру в Бога і безмежну надію на Нього.
Ілля був пророк, тобто людина, яка отримала від Бога особливий дар і особливі сили. Деякі вважають, що пророк — це той, хто бачить і передбачає майбутнє, але це неправильно. Звичайно, у пророка може бути сила духовного прозріння і бачення майбутнього, але сенс пророчого служіння в іншому. Пророк — це той, хто передає людям Божу правду і Божу волю.
А хто сьогодні передає людям Божу правду і волю Божу?
Церква Христова. Господь Іісус Христос, коли прийшов у світ, теж діяв як пророк. Він відкривав людям Божу волю і Божу правду. Його і називали пророком, поки не зрозуміли, що Він є Син Божий. І ми знаємо, що правда Божа виявилася несумісною з переконаннями тодішніх правителів іудейських і несумісною з свідомістю більшості народу. За цю правду Господь був прибитий до хреста. Після воскресіння Він направив апостолів проповідувати навіть до краю землі (Діян. 1,8). Він їх послав у світ, щоб вони продовжували Його пророче служіння, і це служіння і сьогодні довірено Церкві: вона покликана говорити людям правду Божу.
В день шанування пророка Іллі свята Церква закликає нас берегти віру і проповідувати віру своїм життям у сучасному світі.
А чи потрібна людині віра? Чому люди вірять у Бога? Чи є в цьому потреба?
Так, є. Не тільки тому, що людина – образ і подоба Божа, не тільки тому, що царина віри є цариною, яка з’єднує нас з Богом і відкриває нам Божество, але й тому, що віра дає нам знання і спасіння. Наше життя – таємниця. Кого не хвилювали питання: що буде зі мною, куди несе мене плин часу, невже я зовсім і назавжди зникну тощо? Кого не мучила совість через негідні вчинки? Хто не боявся смерті? Тільки віра відкриває нам багато того, що є непідвладним людському розуму.
Церква Христова вчить нас, дорогі брати та сестри, як ми повинні вірувати, яка повинна бути наша віра і що нам дає істинна віра.
Той, хто вірує в Бога, впевненний в тому, що життя дане Богом. Все,що людина зустрічає в житті, є послане Богом.
Хто вірує в Бога, той впевнений, що він робить все у своєму житті перед очами Божими, бо знає, що Бог скрізь і усюди. Віруюча людина будує своє життя згідно заповідям Божим, маючи страх Божий. Така людина не переступить через свою совість, не переступить через закон Божий.
Людина із вірою в Сина Божого знає про дорогу ціну спасіння. Тому віруюча людина буде намагатися обходити гріх, любити Бога та вести праведне життя.
Віруюча людина знає, що вона є «храмом Божим, і Дух Божий живе в ній» (1Кор.3,16), тому старається уникати всілякої скверни.
Людина із вірою в серці слухає настанови своєї Матері Церкви і виконує їх.
Віруюча людина живе на землі із наміром унаслідувати вічне життя у Царстві Небесному. Тому користуючись земними благами така людина буде примножувати свої духовні скарби.
«Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду» ( Єв.11,6).
Прославляючи світоча твердої віри – славного пророка Божого Іллю, будемо молитися, щоб Господь примножив і укріпив нашу віру та життя по вірі, щоб спастися та унаслідувати життя вічне. Амінь.
Прот. Петро Базюк,
клірик храму Всіх Святих землі Волинської,
м. Луцьк.
