Прор. Самуїла (ХI ст. до Р. Х.).
Мчч. Севіра та Мемнона і з ними 37-ми мучеників (304). Сщмчч. Олександра, Льва, Володимира пресвітерів (1918); сщмч. Миколая ієрея (1919). Знайдення мощей сщмч. Гермогена, єп. Тобольського (2005).
Євангельські Читання
2 Кор., 184 зач., VII, 10-16. Мк., 9 зач., ІІ, 18-22.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
ДВА СЛІПЦІ ІЄРИХОНСЬКІ ЗВЕРТАЮТЬСЯ, І ГОСПОДЬ ПОВЕРТАЄ ЇМ ЗІР. АЛЕ ХІБА ТІЛЬКИ ЦІ ОДНІ СЛІПЦІ БУЛИ У МІСЦЯХ ТИХ? ЗВИЧАЙНО, ЩО НІ. ЧОМУ Ж ВОНИ ОТРИМАЛИ ПРОЗРІННЯ, А ІНШІ НІ?
ТОМУ ЩО НЕ КРИЧАЛИ, А НЕ КРИЧАЛИ ТОМУ, ЩО НЕ МАЛИ НАДІЇ, А НАДІЇ НЕ МАЛИ, БО НЕ ДОГОДЖАЛИ БОГУ, А БОГУ НЕ ДОГОДЖАЛИ ЧЕРЕЗ ТЕ, ЩО МАЛИ МАЛО ВІРИ.
ДО КОГО ПРИЙДЕ СПРАВЖНЯ ВІРА, ТОЙ ТІЄЇ Ж ХВИЛИНИ ПОЧНЕ ДОГОДЖАТИ БОГУ, ПІСЛЯ ЧОГО ПОЧНЕ ПРИХОДИТИ І НАДІЯ, А ВІД УСЬОГО ЦЬОГО – МОЛИТВА, ЯКА ЗМУШУЄ НА ВСЯКУ ДОПОМОГУ.
ТАКИМ УЖЕ ВІДМОВИ НЕ БУВАЄ. ТАК ВОНИ І ПРОСИТИ ВМІЮТЬ, І ПРАВИЛЬНО ЗНАЮТЬ, ЩО ПОТРІБНО ПРОСИТИ І МІРУ ЦЬОМУ, А НЕВІДСТУПНІСТЬ ТЕРПЕЛИВУ В ВІРІ ТРИМАЮТЬ.
ВСЕ ЦЕ НЕОДМІННО ПОТРІБНО, ЩОБ МАТИ УСПІХ, АДЖЕ САМА СОБОЮ МОЛИТВА МАЄ ДУЖЕ СЛАБКІ КРИЛА.