Христос Воскрес!
«Не любіть світу, ні того, що в світі: хто любить світ, у тім немає любові Отцівської. Бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва, це не є від Отця, а від світу. І світ проходить, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, буде перебувати повік» (1Ін.2: 15-17)
Ось уже більше тисячі років пройшло з того часу, як свята віра Христова засіяла своїм благодатним світлом на нашій святій землі. Скільки дорогоцінних плодів принесла вона за ці віки нашій Батьківщині і нашому народу! А найосновніше – Свята Православна віра виховала, вигодувала своїм духовним молоком, возвела на небо і прославила тисячі Божих угодників, які стали нашими молитвениками, нашими заступниками перед Престолом Божим.
Які приклади віри ми бачимо в цих святих Божих людях! Ми не перестаємо дивуватися, дивлячись, якою гарячою, нескоренною вірою володіли ці праведники.
І ось сьогодні Православна Церква, як приклад великої віри, показує нам подвиг святих благовірних князів-страстотерпців Бориса і Гліба.
Будучи вихованими у Православній вірі з дитинства своїм благочестивим батьком – Великим князем Володимиром, святі брати Борис і Гліб показують нам великий приклад християнської любові, смирення і стійкості у вірі. Із життя цих святих нам відомо, що князівське правління їх було дуже благочестивим. Самі князі були прикладом милосердя, справедливості, благородства. Свій народ, ввірений їм від Бога, вони особистим прикладом закликали жити в християнській вірі, виконувати заповіді Христові, реалізовувати Божу правду у своєму житті.
Але у святих князів Бориса і Гліба є і трагічна сторінка життя. Старший брат Святополк бачив особливе ставлення батька до своїх менших братів і вважав їх єдиними конкурентами на великий княжий Київський престол. Він зважується на відчайдушний, віроломний і гріховний вчинок: вирішує умертвити своїх братів. Князя Бориса і князя Гліба Святополк, який був прозваний «Окаянний», вбиває.
Ми бачимо дивне і вражаюче ставлення самих страстотерпців до цієї події. Знаючи про те, що до них послані вбивці, і благовірний князь Борис, і благовірний князь Гліб, маючи військо, владу і вплив, не приймають ніяких дій для того, щоб огородити себе від цього віроломного задуму свого брата. Вони приймають мученицьку смерть, не бажаючи розпалювати міжусобну ворожнечу і йти проти Святополка.
І ось, дивлячись на життя цих страстотерпців, ми навчаємось великої віри і жертовної любові. У чому ж подвиг благовірних князів Бориса і Гліба? Подвиг у тому, що вони, переступивши свої життєві інтереси, віддали життя своє, явивши ту жертовну любов, до якої покликаний кожен християнин.
Священне Писання вказує нам на те, що вічна участь людини, її душа, є найголовнішою цінністю. У Писанні говориться: «Яка користь людині, якщо вона весь світ здобуде, а душу свою занапастить?» І ось князі-страстотерпці Борис і Гліб, почувши цю істину серцем своїм, не побажали здобувати весь цей світ і пожертвували не тільки якоюсь частиною свого благополуччя, але власним життям заради того, щоб не втратити своє серце, щоб не порушити ту Божу правду, яку вони прийняли від свого благочестивого батька – Хрестителя Русі.
Святий апостол Яків у своєму посланні говорить кожній віруючій людині, що віра без діл – мертва. Мало визнавати себе віруючим, мало відчувати горіння серця у відношенні до Бога, необхідно ділами своїми, життям своїм доводити собі, і людям, і перед Богом показувати свою християнську віру.
Благовірні князі Борис і Гліб до смерті своєї були віддані волі Божій, і цим засвідчили свою вірність і віру у Бога. А слова «вірність» і «віра» – дуже близькі за значенням. Людина віруюча, звичайно, повинна бути і вірною в очах Божих і перед людьми.
А ми повинні сьогодні просити у Бога молитвами святих благовірних князів Бориса і Гліба умножити й укріпити у нашому серці віру і братерську любов, передану нам від наших святих предків. Щоб не посоромились вони нас, коли ми прийдемо в їх сім’ю у Небесне Царство, але впізнали нас, своїх братів, і прийняли там, перед лицем Небесного Отця, під свій благодатний небесний покров. Амінь!
Свящ. Анатолій Дем’янчук
(Копачівський благочинний округ)
