Понеділок, 6 Грудень, 2021
Проповіді Публікації

Проповідь у день пам’яті безсрібників та чудотворців Косми і Даміана

                             Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Дорогі возлюблені у Христі браття та сестри!

На світі завжди було, є і буде багато горя, терпіння, болю і сліз. Можна сказати, що уся наша земля вкрита горем, сльозами, хворобами, ранами, нещастям і терпінням. Всюди потрібні милосердні самаряни, допомога, потіха, розрада і милосердя. У наших родинах, парафіях є широке поле прояву милосердя. Часом одне слово, добра порада є великою розрадою для тих, що тижнями, місяцями, а навіть роками змушені жити в чотирьох стінах, бо кожна людина, яка опинилась у потребі є нашим ближнім.

Ісус Христос говорить: “Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному із Моїх братів найменших – ви Мені зробили” (Мф. 25, 40). Ісус ховається під образом кожної людини, тому ми повинні бути милосердними до всіх, допомагати нашим ближнім у біді чи нещасті. Але коли уважно оглянемось по світу, то зауважимо, що від приходу Христа Спасителя у світ, здається, нічого не покращилось, а,  можливо, навіть погіршилось. Син Божий прийшов на землю, проповідував мир, братню любов навіть до ворогів: “Любіть ворогів ваших і моліться за тих, що переслідують вас” (Мф. 5, 44).

“Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний” (Лк. 6, 36). Коли задумаємось над життям людей, їхніми відносинами між собою, як вони ненавидять одні одних, то змушені прийти до висновку, що інколи навіть дикі звірята поводяться краще. Бог дав нам заповідь любові до ближнього для того, щоб спонукати до взаємодопомоги. Життя на землі важке, тому ми змушені допомагати один одному. Без сумніву, ми не раз бачили людей, які опинились в біді, в нещасті, безпомічними, очікуючи, хто подасть їм помічну руку? А як ми поступали у подібних випадках?

Сьогодні Свята Христова Церква прославляє святих Косму і Даміана. Вони були родом з Малої Азії. Їх батько-язичник помер, коли вони були ще зовсім дітьми. Вихованням братів у християнському благочесті займалась мати, Феодотія. Приклад матері і читання святих книг зберегли їх у непорочному житті. Будучи досвідченими лікарями, вони отримали благодатний дар Святого Духа – силою молитви зцілювати душевні і тілесні хвороби людей, лікувати навіть тварин. З гарячою любов’ю до Бога і ближніх брати вийшли на суспільне служіння. З хворих, яких лікували святі, вони ніколи не брали жодної плати. Слава про святих Косму і Даміана пройшла по всій окрузі, і люди назвали їх безсрібниками.

Одного разу заздрісники вчинили наклеп на Косму і Даміана. Їх викликали в Рим до імператора Карина (283-285). Він зажадав відректися від Христа та поклонитись язичницьким богам, на що святі відповіли рішучою відмовою. Вони говорили: “Ми нікому не заподіяли зла й не займаємось чаклунством і чарами, в чому ви нас звинувачуєте. Ми тільки лікуємо недуги силою Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа і не беремо ніякої винагороди від хворих тому, що Господь так заповідав Своїм учням: даром прийняли, даром давайте” ( Мф. 10, 8). Однак імператор продовжував наполягати зректися віри в Христа. За молитвою святих братів, Бог вразив Карина раптовою хворобою, щоб він на власному досвіді відчув всемогутність Божу, яка не прощає хули на Духа Святого. Саме в той момент шия імператора раптово скривилася так, що він не міг повернути голови. Імператора і багатьох свідків огорнув страх. Люди, що бачили чудо, вигукували: “Великий Бог християнський і немає іншого Бога, крім Нього!” Багато з тих, хто увірували, просили святих лікарів зцілити імператора, та й сам він благав святих, обіцяючи навернутись до Істинного Бога. Імператор покаявся перед братами і визнав перед усіма свою віру в Христа й відразу отримав зцілення. Святі Косма і Даміан були негайно відпущені на свободу. Після повернення в своє селище поблизу Риму вони знову взялися за лікування хворих.

Одного разу святих покликали до однієї тяжко хворої жінки, лікувати яку відмовлялись всі лікарі через її безнадійний стан. По вірі Паладії, так звали хвору, і ревної молитви святих братів Господь зцілив вмираючу, і вона встала з ліжка абсолютно здоровою, прославляючи Бога. На знак подяки  Паладія таємно прийшла до Даміана. Вона принесла йому три яйця і сказала: “Прийми цей дар в ім’я Святої Трійці – Отця, Сина і Святого Духа“. Почувши ім’я Святої Трійці, безсрібник не посмів відмовитися. Коли Косма дізнався про це, він дуже засмутився. Він подумав, що брат порушив їхню сувору обітницю. Незабаром прийшов час святому Космі вмирати. Він заповів, щоб брата не ховали поруч з ним. Через деякий час помер і святий Даміан. Всі були у великому подиві, де буде могила Даміана. Але тут, з волі Божої, сталось диво: до людей прийшов верблюд, якого колись святі вилікували від сказу, і промовив людським голосом, щоб не сумніваючись, поклали Даміана поруч з Космою, тому що не заради винагороди прийняв Даміан дар жінки, а заради Імені Божого.

“Скільки разів хотів Я зібрати дітей твоїх, як квочка збирає курчат своїх під крила, – але ви не бажали” (Мф. 23, 37), – говорить Господь. Цими словами Ісус Христос бажає сказати, що Його любов до нас є більшою від всякої іншої любові. Тому ми повинні чинити так і щодо Бога.

Пригадаймо собі, скільки Він добра зробив для нас протягом усього життя, – це просто важко перерахувати. А скільки злих духів кружляє над нашими головами, якщо би тільки Бог дозволив їм показати свій страшний вигляд, то нас би обійняв дуже великий страх.

Тож, роздумуючи про це все, а одночасно і про свої гріхи, які ми поповнюємо щоденно і Бог кожного дня нас за них не карає, то, звичайно, ми повинні відчути велику любов до Бога, бо, як говорить пророк Давид: “Коли ти, Господи, зважатимеш на провини, – о Господи, хто постоїть?” (Пс. 130, 3).

А в іншому розділі пророк каже так: “Як лань прагне до водних потоків, так душа моя прагне до Тебе, Боже” (Пс. 42, 1). Отже, споглядаючи на подвиги святих безсрібників Косми і Даміана, будьмо спраглі Бога, віддаймо Йому любов за любов і будьмо переконані, що Бог робить все для нашого добра тут, на землі, і вічного спасіння на Небі!

Амінь!

прот. Іоанн Нідзєльський, 

клірик Свято-Кирило-Мефодіївського храму, м. Луцьк

Вас може зацікавити

Проповідь у день вшанування Іверської Ікони Божої Матері

Редактор Головний

Про віру та невір’я -митр. Афанасій (Ніколау)

Редактор Головний

Проповідь у неділю 12-у після П’ятидесятниці

Редактор Головний