9.4 C
Lutsk
Вівторок, 23 Квітень, 2024
Проповіді

Проповідь у день пам’яті Адріана та Наталії

Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

“Кров мучеників – насіння для християн!” – Тертуліан.

Саме так називали мучеників у перші віки християнства. Це безстрашні воїни Христа Бога, які не жаліючи свого життя, своїх молодих років, а дехто і своїх дітей, або своєї кар’єри, віддавали себе на муки заради того, щоб жити з Богом у вічності.

Православна Церква має сонм святих мучеників, яких неможливо перерахувати. Але всі вони шануються Церквою.

Сьогодні ми вшановуємо пам’ять мучеників Адріана та Наталії, яких ми називаємо покровителями сім’ї. Це молода пара, яка мала досить високі чини у суспільстві того часу. Адріан був суддею у місті Нікомидії, та замість величі і слави він вибирає християнство, муки і смерть за Господа. Він ще будучи язичником полюбив християн, які вражали його великою ідеєю віри за Іісуса Христа. Його віддають на муки, у яких він і помирає. А дружина – свята Наталія, переживаючи велику втрату коханого чоловіка, і сама помирає на його гробі.

Жертва, страждання і смерть кожного мученика є нам прикладом для наслідування віри, любові до свого Творця та терпіння у сьогоденні. Вони навчають нас бути мужніми і не боятися ніяких випробувань, бути твердими у своїй вірі і завжди віддавати себе у руки Творця.

В акафісті святим Адріану та Наталії є такі слова: “Радійте, бо ви земну любов і подружнє щастя принесли у жертву Богу“.

Наше сімейне життя теж повинно бути подвигом. Це любити свою дружину, у вірі народжувати і виховувати своїх дітей, яких посилає нам Бог, з повагою та синівською любов’ю ставитися до своїх батьків. Це не завжди, на жаль, так буває. Часто ми просто забуваємо про свої християнські обов’язки, або продовжуємо служити самі собі, не зважаючи на потреби оточуючих. А наша віра і сам Господь зі сторінок Євангелія нагадують нам, щоб ми, піднявши свої очі, подивились на тих людей, які оточують нас повсякденно. Тому що якщо ти – християнин, то повинен бути хорошим чоловіком для своєї дружини, найкращим татом для своїх дітей, уважним сином для батьків, найкращим другом для друзів, відповідальним працівником на роботі, хорошим громадянином своєї держави і просто хорошою людиною.

Навчімось, дорогенькі брати та сестри, берегти те, що ми маємо, за все віддавати хвалу Богові, просити у Нього помочі на подальше життя. Не жаліймо себе, а поставимо собі за мету – наближення до Бога, щоб виконувати Його святу волю, яку Він заповідував нам.

А святі мученики Андріан та Наталія хай завжди будуть заступниками, покровителями та молитвенниками перед Богом за нас.

Святі мученики Адріан та Наталія, моліть Бога за нас. Амінь!

прот. Георгій Приведенець,

с. Велика Ведмежка

(Оконський благочинний округ)

Вас може зацікавити

Правило віри і образ кротості: Проповідь у день пам’яті святителя Миколая

Редактор Головний

Проповідь у першу поминальну суботу Великого посту

Редактор Головний

Проповідь у день пам’яті преподобного Сергія Радонезького

Редактор Головний