11.1 C
Lutsk
Неділя, 27 Вересень, 2020
Проповіді

Проповідь на Радоницю

Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.

Христос Воскресе! – саме такими вічно живими і преображаючими все навколо нас словами сьогодні, дорогі браття та сестри, ми з вами розділяємо свою Пасхальну радість із нашими рідними і близькими, які уже відійшли у вічність.

Святий апостол Павло у своєму славнозвісному гімні любові казав: “Любов ніколи не перестає”(1Кор.13,8). І те, що кожен із вас сьогодні, залишивши всі свої побутові справи, прийшов до Храму є яскравим свідченням того, що у ваших серцях продовжує горіти вічне полум’я любові до тих, із яким ви жили у цьому світі, і тих, яких ви продовжуєте любити і тепер. І таке поминання спочилих, яке уся повнота нашої православної Церкви назвала «Радоницею» – є прекрасним вираженням єдності Церкви Небесної із Церквою земною.

Це поминання спочилих є особливим, оскільки воно показує кожному із нас ту істинну, що через таїнство смерті для кожного подарована можливість воскресіння. Що за гробною дошкою може світити Світло Життя. Що гроб може стати для кожного із нас тим чертогом, із якого наші душі полинуть до вічного блаженства, до зустрічі із Воскреслим Христом, до такого блаженства, якого «око не бачило й вухо не чуло і на серце людині не приходило» (1Кор2,9).

Сьогодні кожна православна душа возносить до Престолу Божого, немов благоговонний фіміам, свої молитви за відійшовших у вічність, а ті із почивших, котрі сподобились від Бога особливої милості, у свою чергу, зі свого боку, возносять свої молитви за нас грішних.

У житті преподобного Макарія Великого ми можемо знайти епізод, який ілюструє і підтверджує для кожного із нас ту істину, що наші молитви за спочилих відіграють надзвичайно велику роль у загробному житті для відійшовших у вічність. Одного разу преподобний Макарій мандрував по пустелі і серед її неосяжних пісків помітив людський череп, якого він і запитав: «Хто ти такий?» На таке запитання святого череп відповів: «Я був головним язичницьким жрецем. Коли ти, авва, молишся за тих, хто перебуває в аду, ми отримуємо деяке полегшення». Тоді преподобний знову запитав: «А якими є ваші муки?» Череп відповів: «Ми знаходимося у великому вогні і не бачимо один одного. Тоді ж коли ти починаєш свою молитву за нас, тоді ми починаємо трішки бачити один одного, і це являється деякою втіхою для нас». Преподобний просльозився від таких слів і запитав: «Чи є муки ще більш сурові ніж ваші?» Тоді череп відповів: «Знизу, глибше нас, знаходяться ті, які пізнали Ім’я Боже, але відвернулись від Нього і заповідей Його не виконували. Вони знаходяться у ще більших муках».

Із цього коротенького прикладу із життя преподобного Макарія Великого, дорогі браття та сестри, ми можемо осягнути для себе і пересвідчитись у дієвості наших молитв перед Престолом Божим. А разом із цим і про те, що “від усякого, кому дано багато, багато й вимагається, і кому багато доручено, з того більше й запитається” (Лк.12,48).

У цей воістину благословенний і святий день душі спочилих віднаходять для себе величезну втіху і заспокоєння. Вони же зовсім по-іншому розуміють сенс Христового Воскресіння. Душа праведника, який помирає, може із твердою вірою вигукнути щосили: «Смерть! Де твоє жало? Пекло! Де твоя перемога?» (Осия13,14). Тому що “Бог не є Бог мертвих, а живих” (Мф.22,32). Тому що сам Господь казав: “Хто вірує в Мене, має життя вічне”(Ин.6,47). І ця радість Христового Воскресіння дарує і вселяє у душу кожного із нас яскраву надію на світлу зустріч із почившими нашими рідними і близькими у Царстві Небесному.

Отож, подаруємо сьогодні таку Пасхальну радість вічного життя і тим, які уже залишили цей швидкоплинний світ і знову і знову помолимось: «Со святыми упокой, Христе души раб Твоих, идеже несть болезнь, ни печаль, ни воздыхание, но жизнь безконечная». Христос Воскресе. Воистину Воскресе Христос. Аминь.

прот. Микола Омельчук,

настоятель хр.Святителя Миколая Чудотворця, с.Смолигів

(Білостоцьке благочиння)

Вас може зацікавити

Про найбільш повчальне з життя свт. Миколая Чудотворця для сучасної людини

Редактор Головний

Потрібно боятися ставлення до Слова Божого як до літературного твору, – архієпископ Волинський і Луцький Нафанаїл

Редактор Головний

Доказом нашого істинного покаяння повинна бути переміна нашого життя, – архієпископ Волинський і Луцький Нафанаїл

Редактор Головний