Про головні слова в тиші, що настала, – митрополит Антоній (Паканич).
Менше слів
Бувають в житті моменти, коли краще всяких слів буде їх відсутність.
Благословенне мовчання.
Бог чекає нашого мовчання. Воно красномовніше будь-яких слів. замовкаючиаючи, ми починаємо чути Бога.
Він звертається не до кого-небудь, а саме до нас, нашої душі, тієї внутрішньої людини, яку творець удостоїв вічного життя.
Тільки в Бозі ми можемо знайти спокій, тільки він нас може втішити. Тільки він може знайти потрібні і головні слова.
Господь говорить з нами мовою любові. Щодня. Ми бачимо її відблиски в розуміючому погляді ближнього, в добрих словах, в чуйній турботі, в допомозі, що прийшла вчасно.
Ми вловлюємо її звучання в красі оточуючої нас природи. У раптовій тиші, раптом пронизала простір, коли, як ніби за помахом чиєїсь руки, замовкають всі звуки, передаючи Соло партії нашої душі. І душа починає плакати.
Господь розкриває перед нами глибину своєї любові через незбагненну силу нашого смирення.
Господь говорить з нами мовою скорбот, коли іншої мови ми не розуміємо і не чуємо. Він пробивається до нашої душі намагаючись врятувати її.
Слухаючи себе, ми не чуємо Бога. І це найбільша людська трагедія.
Людина позбавляє себе напутнього голосу Божого, позбавляє себе його богомудрого керування, його невпинної батьківської допомоги і турботи. Його любові.
Без нього немає життя. Царство смерті і темряви.
Давайте помовчимо. Тоді ми не скажемо зайвого грубого слова, не відповімо злом на зло, не засудимо, не збрешемо.
У мовчанні народжується терпіння, без якого не досягти ніякої чесноти, не осягнути істини.
Мовчання допомагає міркуванню, відганяючи непотрібні думки, налаштовуючи розум і серце на Благодатне споглядання.
Не нехтуйте внутрішньою тишею, вона дає спокій і умиротворення. Вона розкриває потаємне.
***
Одне покоління змінюється іншим. Слова перетікають одине в інше. Тільки людська особистість не вмирає.
Ми маємо початок, але не маємо кінця. При цьому ми не розчиняємося в безособовій нескінченності.
Яка доля нас чекає, залежить в тому числі і від того, наскільки ми вміємо чути Бога. Потрібно на мить замовкнути в благоговінні і прислухатися серцем.
І він заговорить…
Записала Наталія Горошкова
Переклад: Любові Максимчук