4.7 C
Lutsk
Неділя, 28 Листопад, 2021
УПЦ

Давайте помовчимо. Час слухати потаємнне. Про головні слова в тиші, що настала, – митрополит Антоній (Паканич)

Про головні слова в тиші, що настала, – митрополит Антоній (Паканич).

Менше слів
Бувають в житті моменти, коли краще всяких слів буде їх відсутність.

Благословенне мовчання.

Бог чекає нашого мовчання. Воно красномовніше будь-яких слів. замовкаючиаючи, ми починаємо чути Бога.

Він звертається не до кого-небудь, а саме до нас, нашої душі, тієї внутрішньої людини, яку творець удостоїв вічного життя.

Тільки в Бозі ми можемо знайти спокій, тільки він нас може втішити. Тільки він може знайти потрібні і головні слова.

Господь говорить з нами мовою любові. Щодня. Ми бачимо її відблиски в розуміючому погляді ближнього, в добрих словах, в чуйній турботі, в допомозі, що прийшла вчасно.

Ми вловлюємо її звучання в красі оточуючої нас природи. У раптовій тиші, раптом пронизала простір, коли, як ніби за помахом чиєїсь руки, замовкають всі звуки, передаючи Соло партії нашої душі. І душа починає плакати.

Господь розкриває перед нами глибину своєї любові через незбагненну силу нашого смирення.

Господь говорить з нами мовою скорбот, коли іншої мови ми не розуміємо і не чуємо. Він пробивається до нашої душі намагаючись врятувати її.

Слухаючи себе, ми не чуємо Бога. І це найбільша людська трагедія.

Людина позбавляє себе напутнього голосу Божого, позбавляє себе його богомудрого керування, його невпинної батьківської допомоги і турботи. Його любові.

Без нього немає життя. Царство смерті і темряви.

Давайте помовчимо. Тоді ми не скажемо зайвого грубого слова, не відповімо злом на зло, не засудимо, не збрешемо.

У мовчанні народжується терпіння, без якого не досягти ніякої чесноти, не осягнути істини.

Мовчання допомагає міркуванню, відганяючи непотрібні думки, налаштовуючи розум і серце на Благодатне споглядання.

Не нехтуйте внутрішньою тишею, вона дає спокій і умиротворення. Вона розкриває потаємне.

***

Одне покоління змінюється іншим. Слова перетікають одине в інше. Тільки людська особистість не вмирає.

Ми маємо початок, але не маємо кінця. При цьому ми не розчиняємося в безособовій нескінченності.

Яка доля нас чекає, залежить в тому числі і від того, наскільки ми вміємо чути Бога. Потрібно на мить замовкнути в благоговінні і прислухатися серцем.

І він заговорить…

Записала Наталія Горошкова

Переклад: Любові Максимчук

Джерело

Вас може зацікавити

МИТРОПОЛИТ АНТОНІЙ (ПАКАНИЧ) ПРО СМУТОК ПІСЛЯ ВОЗНЕСІННЯ

Редактор Головний

Митр. Антоній (Паканич) – Як перемогти пристрасть?

Редактор Головний

Через Волинь пройде міжнародний хресний хід до Почаєва

Редактор Головний