5 C
Lutsk
Субота, 16 Жовтень, 2021
Основи православ'я Публікації

Архім. Рафаїл Карелін: Як правильно виховувати дітей

Існує така думка, що протягом 40 днів після народження дитини жінка не має права брати до рук Євангеліє. Що ж читати чи слухати молодій мамі?  

ЦЕРКВА ніколи не забороняла жінці брати до рук та читати Євангеліє. Така заборона є власною вигадкою, яка своєю обманливою благоговійністю може привести до того, що взагалі заборонить жінці молитись та вимовляти ім’я Боже в певні періоди.

Навпаки, під час вагітності і після неї необхідно читати Євангеліє, адже духовний стан жінки безпосередньо позначається на формуванні особистості дитини.

На запитання – які книги слід читати молодій мамі, потрібно відповісти: такі, які б піднімали її дух і невидимо просвітляли б душу дитини. Християнка завжди повинна уникати поганих фото та пристрасних відео, це надзвичайно важливо для того періоду, адже мама і дитина становлять собою ніби одне ціле.

Після того, коли жінка завагітніла, чи забороняє Церква фізичні близькості подружжя?

Ні одна жива істота після зачаття не зближується з іншою. На жаль, виключенням є люди, показуючи себе як найсексуальніша істота. Мати своїм станом душі впливає на стан душі ще ненародженої дитини. У цьому випадку секс сприяє передачі плоду пристрасності, яка в наслідку може прийняти форму розпусти у дитини.

Батьки передають дітям свої тілесні, душевні і духовні якості. Яка їх міра відповідальності, пов’язана з цим?

Батьки передають дітям душевні якості – добрі та погані, які можуть бути розвиненими чи подавленими. Вони не знищують волю людини та можливість вибору між добром та злом. Христос поставив людську особистість вище таких факторів, як спадкові якості і загально-національна приналежність. Тому людина, як особистість, несе відповідь за свої вчинки.

Чи передаються дітям спадкові гріхи батьків? Чи можуть вони бути причиною хвороб дітей?

Дітям передаються не гріхи батьків, а їх наслідки: певні генетичні порушення і схильність до гріхів. Але людина може перемогти ці вроджені схильності та досягти високого морального ідеалу. Тому переоцінювати значення спадковості для духовного життя людини не слід. Більш явно показує себе спадковість з психічними та тілесними захворюваннями. Це ми бачимо на прикладі п’яничок та наркоманів, в яких не рідко народжуються діти вже з хворобами. Тому батьки повинні відчувати свою відповідальність за гріхи та поганий спосіб життя не тільки у відношенні до себе, але й до своїх нащадків.

Як часто потрібно причащати здорову дитину?

Чим частіше – тим краще. І взагалі, передусім, потрібно дітям показувати приклад свого власного причастя. Тому що головна проповідь людини, матері, сім’янина, християнина – це не словами, а життям. І на власному прикладі ми повинні показувати те, що потрібно причащатись. У наш час Церкву багато хто сприймає не як щось Божественне, а, як зараз модно казати, фірму, у яку ми принести свій внесок і все. Причастили дитину і думаємо, що це запорука її здоров’я. Ні… Церква –  це живий організм Тіла Христового, а щоб цей організм жив, ми повинні його підтримувати. А це можна робити з допомогою молитви, покаяння та причастя, постійного та регулярного, як нас самих, так і дітей. Якщо ж ми причащатимемо тільки дитину, а самі не житимемо по-християнськи, не причащатимемось, не молитимемось, то й наша дитина малоймовірно, що стане віруючою людиною.

Коли йдеш причащати дитину  до храму, що робити, тому що там нудно?

Коли ми приходимо до храму, то потрібно шукати не якогось матеріального благополуччя, а спасіння та очищення своєї душі. Старатимемось з увагою слухати та вдумуватись у те, що церква оспівує в той чи інший день церковного року. Молитимемось!!! Розставлятимемо правильно пріоритети, все ж інше ми матимемо, тільки віддаватимемо Боже – Богові, кесареве – кесареві.

Приходячи до храму, найперше, потрібно принизити себе, рахувати гіршими за всіх, тому що Бог гордим противиться, а смиренним дає Благодать. А що таке благодать? Це та божественна енергія, яка дається нам даром, іншими словами це та енергія, яка допомагає нам у вчинках, словах, ситуаціях не втрачати лиця людини та бути людяними. “Без мене не можете робити нічого” , – говорить Господь.

Нічого доброго, нічого того, що приведе вас до спасіння. Старатимемось орієнтиром у всьому мати Євангеліє. І водночас проситимемо Бога, щоб ми розуміли Євангеліє не своїм гріховним розумом, а по великій милості, щоб Він відкривав нам очі душевні по мірі віри, по мірі росту Христового у наших серцях.

Від чого нам так важко на богослужіннях, а від того, що ми не хочемо жити з Христом, не каємось, просто не хочемо полюбити Христа. Подібно до того, як полюбили Його апостоли, хоча й вони до певного часу розуміли Христа як майбутнього земного царя. Цей шлях увірування подібно до апостольського проходить і кожна людина. Але все змінилося у душах їх тоді, коли на них зійшов Дух Святий, очистив та просвітив їх. І, як не дивно, Дух Святий не покинув землю із закінченням земного життя апостолів, Він перебуває в Церкві і до сьогодні. І головним нашим завданням є збирання у своєму серці Духа Святого Божого, який з не книжних рибаків зробив апостолів, із простих монахів –  преподобних, із архієреїв – святителів. Господь дав нам свобідну волю, на яку вплинути Він не може по своєму промислу. Отже, все залежить від нас. Від нашого бажання.

Вас може зацікавити

Прихід антихриста скасовується, або Слово афонського старця про боязнь цифр і прикмет

Редактор Головний

Чим сповідь відрізняється від покаяння

Редактор Головний

10 повчань прп. Паїсія Святогорця про молитву

Редактор Головний