Після сповіді іноді залишається бажання сповідувати окремі гріхи знову, здається, що не завжди одного разу достатньо. Чи всі сказані на сповіді гріхи прощаються?
Семен Забужко
Відповідає протоієрей Володимир Долгих:
– Відповідь хотілося б почати з попередження бути пильним, щоб не скотитися до формалізації сповіді. Сповідь – це не юридична дія, де від винуватця потрібне просте визнання своєї провини, вона повинна бути нерозривно пов’язана з покаянням. Покаяння ж в перекладі з грецької (μετάνοια) означає «зміна розуму», тобто якісна зміна зовнішнього і внутрішнього життя людини.
Зрозуміло, що через духовне збідніння у нас далеко не завжди виходить зробити скільки можна радикальні зміни у своєму духовному житті, але з іншого боку, без старанності, праці, сліз і постійної роботи над собою про прощення гріхів не може бути й мови.
Сповідь – це таїнство, в якому щиро кається грішник, за милосердям Божим, перед обличчям священника і силою Господньої благодаті очищає свою душу від пороків і гріховної нечистоти.
Таким чином, відповідаючи на поставлене запитання, слід сказати:
– «Так» – всі висповідані гріхи прощаються тому, хто щиро кається, … і
– «Ні» – озвучені на сповіді гріхи не прощаються, якщо людина ставитися до цього таїнства як до формальності і ніяк не збирається міняти своє життя. Більш того, при такому розташуванні вона грішить ще більше.