20.5 C
Lutsk
Неділя, 20 Липень, 2025
Публікації Творіння святих отців

Нудна робота? Як бути: лист Святителя Миколая Сербського духовному чаду

Далеко не кожен із нас щасливий від своєї роботи. Одному його дії здаються безглуздими, незначними; іншого не помічає начальство; у третього біда з колективом; праця четвертого недостатньо оплачується. Іноді наша жага змін є справедливою, але…


Уміння подивитися із вдячністю на те, що маєш — це також дар. Про це — один із листів святителя Николая Сербського до його духовного чада.

Скаржишся на свою нудну роботу: вона набридла тобі. Всі інші професії здаються тобі кращими. Ти бентежишся і сумуєш, що не можеш знайти кращу роботу. Я довго розмірковував, перш ніж взятися за перо і відповісти тобі. Подумки я вживався у твоє становище й у твою роботу. Я уявляв себе на твоєму місці, у машинному відділенні, у гуркоті й шумі.

Весь у поту й кіптяві, я вдивлявся в дорогу. За моєю спиною ціла маленька держава — старі, діти, батьки, князі, дипломати, чиновники, селяни, робітники, службовці. Всі вони, в силу обставин, у мимовільній «спорідненості», і всі залежать від мене, розмовляють між собою або сидять мовчки, у роздумах. Кожен подумки прагне до станції призначення, до тих, до кого їде. Але чи дістанеться він туди, залежить від мене, а я — тільки від Бога.

Вони й не припускають, скільки від мене залежить, вони й не замислюються про мене, не знають мене. І це мене радує. Коли поїзд вирушив у дорогу, ніхто не прийшов подивитися на мене й познайомитися зі мною. Ні в кого не виникло питання: чи не божевільна ця людина? Не сліпа, не п’яна? Адже ми всі довірили цьому чоловіку своє життя! Він головна людина в цьому гримучому «місті», жителями якого ми на час стаємо.

Нікому це не спало на думку, і це мене нескінченно тішить. Тішить те, що стільки людей без роздумів довірили мені своє життя, мені, невидимому, незнайомому, прихованому серед гуркітливих машин. І в радісному трепеті я прославляю Бога: «О Господи, великий і дивний! Слава Тобі, і дякую, що дав Ти мені життя і розум і таку важливу роботу! Дав Ти мені роботу, подібну до Твоєї, Боже. Бо й Ти, Господи мій, незнаний, прихований і невидимий, керуєш складом життя нашого Святим Своїм Духом.

Ти машиніст всесвіту, так багато подорожніх і не замислюються про Тебе, не досліджують таємниці Твого буття, але з довірою входять у Твій потяг і їдуть, їдуть… І це, мабуть, радує Тебе, нескінченно радує. Ти знаєш місце, де даси відпочинок Своїм втомленим подорожнім, де нагодуєш їх, де кому належить зійти.

Вони неясно уявляють собі кінцеву станцію Твого чудесного поїзда, але з довірою розсідаються, з довірою їдуть, з довірою виходять — з довірою до Тебе, невідомого, прихованого, невидимого. Тисячі й тисячі разів возвеличую Тебе, і славлю, і вклоняюся Тобі, всевидячий і всемогутній Творче мій і Водію мій. На Тебе одного уповаю у всіх випробуваннях моїх».

Друже мій молодий, яку ж кращу роботу хочеш? Хіба може бути робота, краща за твою? Апостол Петро ловив рибу, Павло робив намети. Замислись, наскільки твоя робота важливіша й вища, ніж їхні заняття. І вклонися Промислу, що довірив тобі саме таку роботу.

Від Бога тобі здоров’я і благословення.

Джерело

Вас може зацікавити

Коли вперше приводити дитину до сповіді?

Редактор Головний

10 порад афонського старця сучасній людині, як спастися

Редактор Головний

Чи допустимо вмиватися після помазання святим єлеєм

Редактор Головний