«Я є Господь Бог твій, нехай не буде у тебе інших богів, крім Мене». Перша заповідь Закону Божого навчає тому, до чого, власне, і була покликана людина з моменту свого створення – богопізнанню.
Про це керуючий справами Української Православної Церкви митрополит Антоній (Паканич) зазначив у коментарі pravlife.org
«Для православних християн віра в Христа, як Бога і Спасителя – основний догмат і тому будь-які відхилення від нього були ознакою того, що людина припиняє своє буття в Церкві, як Тілі Христовому (а найчастіше, на жаль, навіть не починає її) і таким чином позбавляється рятівної благодаті Святого Духа.
Розмірковуючи над першою заповіддю, преподобний Никодим Святогорець каже, що проти неї грішать, перш за все, ті, хто більше сподівається на людину чи на самих себе, а також на природні та набуті блага, ніж на Бога», – зазначив керуючий справами УПЦ.
Митрополит Антоній пояснив, що основними гріхами проти першої заповіді Закону Божого є такі: атеїзм, як заперечення Бога (до цієї категорії можна віднести також і тих людей, які заявляють, що «у них Бог – у душі»); язичництво (багатобожжя); маловір’я; сумніви; забобони, при яких люди часто змішують віру з усілякими прикметами та язичницькими забобонами; окультизм (сюди можна віднести магію, цілительство, ворожіння, астрологію та екстрасенсорику).
Богопізнання ж – це ніщо інше, як прагнення до Бога і поставлення Бога на чільне місце свого життя.
Митрополит Антоній звернув увагу, що богопізнання може бути внутрішнім та зовнішнім, адже людина, як істота двоскладова, має і духовний, і матеріальний початок.
До внутрішнього богопізнання можна віднести щиру віру в Бога, прославлення Його імені, невпинне пам’ятання про Нього, надію, любов, послух і благоговіння, молитву.
Зовнішнє богопізнання полягає у зовнішньому прояві молитви (сюди можна віднести, наприклад, хресне знамення і поклони), а також сповідання Бога без страху.
Владика пояснив, чи потрібна перша заповідь сучасній людині.
«У наш час перша заповідь така ж актуальна, як багато тисяч років тому… Тільки в тому випадку, якщо ми пам’ятаємо про Бога протягом усього свого життя, і не просто пам’ятаємо, а намагаємось вибудовувати своє життя так, як про це говорить нам Святе Письмо, тільки тоді ми маємо надію на те, що Бог обов’язково увійде до наше життя і освятить його своєю присутністю. І тоді й ми самі, освячені Господом, станемо світлом для всього світу», – підсумував митрополит Антоній.
