Седмиця 25-а після П’ятидесятниці. Глас 7. Різдвяний піст. |
Ікони Божої Матері, йменованої “Знамення” . Знамення Пресвятої Богородиці, що було в Новгороді Великому (1170). Вмч. Якова Персіянина (421). Прп. Палладія Александрійського (VI-VII).
Знайдення мощей блгв. кн. Новгородського Всеволода, у св. Хрещенні Гавриїла, Псковського чудотворця (1192). Свт. Якова, єп. Ростовського (1392). Блж. Андрія Симбірського (1841). Собор новомучеників та сповідників Радонезьких.
Прмчч. 17-ти ченців в Індії (IV). Прп. Романа чудотворця (V).
Сщмчч. Миколая, архієп. Володимирського, Василія, Бориса, Феодора, Миколая, Олексія, Іоанна, Сергія, Іоанна, Сергія, Миколая, Димитрія, Володимира, Іоанна пресвітерів, прмчч. Іоасафа, Кроніда, Миколая, Ксенофонта, Олексия, Аполлоса, Серафима, Никона і мч. Іоанна (1937).
Ікон Божої Матері “Знамення”: Курскої-Корінної (1295), Абалацької (1637), Царськосільської, Верхньотагільської (1753), іменованої “Корчемна” (XVIII), Серафимо-Понетаївської (1879).
Євангельські Читання
Утр. – Лк., 4 зач., I, 39-49, 56. Літ. – 2 Сол., 277 зач., III, 6-18. Лк., 95 зач., XIX, 12-28. Богородиці (під зачало): Євр., 320 зач., IX, 1-7. Лк., 54 зач., X, 38-42; XI, 27-28. Вмч.: Єф., 233 зач., VI, 10-17. Ін., 50 зач., XV, 1-7.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
ПРИТЧА ПРО ДЕСЯТЬ МІН(ФУНТІВ СРІБЛА) ПОКАЗУЄ ВСЮ ІСТОРІЮ ЛЮДСТВА ДО ДРУГОГО ПРИШЕСТЯ ХРИСТА. ГОСПОДЬ ГОВОРИТЬ У НІЙ ПРО СЕБЕ, ЩО ВІН ЙДЕ ЧЕРЕЗ СТРАЖДАННЯ, СМЕРТЬ ТА ВОСКРЕСІННЯ ДО ОТЦЯ НЕБЕСНОГО, ЩОБ ПРИЙНЯТИ ЦАРСТВО НАД ЛЮДСТВОМ, ЯКЕ Є ЙОГО РОДОВИМ НАДБАННЯМ.
ТІ, ХТО Ж ЗАЛИШИЛИСЯ НА ЗЕМЛІ, ДІЛЯТЬСЯ НА ДВІ ПОЛОВИНИ: НА РАБІВ, ЯКІ ПІДКОРИЛИ СЕБЕ ГОСПОДУ ЧЕРЕЗ ПОСЛУХ ВІРИ, ТА ТИХ, ХТО НЕ ХОЧЕ МАТИ ЙОГО ЦАРЕМ ТА ПРАЦЮВАТИ ЙОМУ ЗАРАДИ СВОГО НЕВІР’Я.
ТИМ, ХТО ПРИСТУПАЄ ДО ГОСПОДА ВІРОЮ, БУДУЧИ ГОТОВИМИ ПРАЦЮВАТИ ЙОМУ, ДАЮТЬСЯ ДАРИ СВЯТОГО ДУХА В СВ. ТАЇНСТВАХ: ЦЕ МІНА – І КОЖЕН ВІРУЮЧИЙ ОТРИМУЄ ЇЇ НА СЛУЖІННЯ В КОЛІ ВІРУЮЧИХ. КОЛИ ВСІ З РОДУ ЛЮДСЬКОГО, ЯКІ ЗДАТНІ ПІДКОРИТИСЯ ГОСПОДУ, ПІДКОРЯТЬСЯ ЙОМУ, ТОДІ ВІН ЗНОВУ ПРИЙДЕ, ЯК ТОЙ, ХТО ПРИЙНЯВ ЦАРСТВО.
СПЕРШУ ЙОМУ ТРЕБА БУДЕ РОЗСУДИТИ РАБІВ, ЯКІ ЩОСЬ ЗДОБУЛИ ДАНОЮ ЇМ БЛАГОДАТТЮ, А ПОТІМ НАСТАНЕ СУД І НАД ТИМИ, ХТО НЕ ЗАХОТІВ МАТИ ЙОГО ЦАРЕМ, ТОБТО, АБО НЕ УВІРУВАЛИ, АБО ВІДПАЛИ ВІД ВІРИ. ЗАКАРБУЙ ЦІ ІСТИНИ В РОЗУМІ СВОЄМУ ТА НЕ ВІДВОДЬ ВІД НИХ СВОЄЇ УВАГИ, БО ТОДІ БУДЕ РІШЕННЯ, ЯКОМУ ВЖЕ НЕ ЧЕКАЙ ЗМІНИ.
ВТІКАЙ ВІД НЕВІР’Я, АЛЕ І ВІРУЙ НЕ УРОЧИСТО, А ПРИНОСЬ І ПЛОДИ ВІРИ. ОБРАВШИ ТЕБЕ ВІРНИМ У МАЛОМУ, ГОСПОДЬ І НАД ВЕЛИКИМ ТЕБЕ ПОСТАВИТЬ.