| Седмиця 3 Великого посту. |
Великий піст. |
| Прп. Герасима Йорданського (475). Мчч. Павла та Іуліанії (близько 273). Прп. Якова посника (VI). Перенесення мощей блгв. кн. В’ячеслава Чеського (938). Свт. Григорія, єп. Констанції Кіпрської. Прп. Герасима Вологодського (1178). Блгв. кн. Василія (Василька) Ростовського (1238). Прмч. Іоасафа Снєтогорського, Псковського (1299). Блгв. кн. Даниїла Московського (1303). Сщмч. Олександра Ліхарева пресвітера (1938). |
Читання
На 6-му часі: – Іс. 13:2-13. На вечірні: – Бут. 8:4-21; Притч. 10:31-11:12. На літ.: – Єв.: Мф. 24:36-26:2 (зач. 102).
СВЯТИТЕЛЬ ФЕОФАН ЗАТВОРНИК. ДУМКИ НА КОЖЕН ДЕНЬ РОКУ
“Нечестивий впаде від нечестя свого” (Притч. 11:5).
Нечестя це неправильне ставлення до Бога або цілковите богозабуття, до якого належить і невіра в буття Бога та Його промисел про творіння. Інші душі, будучи притиснуті напором подібних нечестивих думок, бажаючи, однак, вдавати з себе справних особистостей, вирішують так: буду правдивим, чесним і гуманним, не переймаючись тим, чи є хтось вищий за мене, хто наглядає, зобов’язує та має затребувати звіту.
І що ж? Не буває на них благословення Божого, якого не шукають, і справа їхня не має успіху. Совість щодня нагадує їм про справи або неправди, або нечесності, або негуманності. Тільки перед людьми встигають вони являти себе праведними на виправдання своє, де потрібно відгризаючись і криво тлумачачи факти. Хто ж сумлінний усередині, тому нічим себе виправдати.
Неуважні до себе пропускають повз і цей внутрішній розлад: уважні ж справляються з цим якось. О, якби хто-небудь із них сумлінно поглянув на цей розлад і розібрав, звідки він і як його владнати! Він владнав би потім і сам себе, й інших потурбувався б направити на добрий лад.
