По-перше, церковна традиція передбачає певний піст тільки напередодні Причастя, але нічого не говорить про харчові обмеження після причастя. Надмірність в їжі, такі як обжерливість і жадібність, є гріхом незалежно від того, коли ми їх робимо: в день Причастя або ж у будь-який інший день.
По-друге: «Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить із уст» – саме так охарактеризував головний принцип нашого ставлення до їжі Сам Господь наш Ісус Христос. Причастя – це наше возз’єднання з Богом, долучення до Його Святих і Пречистих Тіла і Крові, які в свою чергу стають джерелом вічного життя в нас самих. Негідними ж причасниками Христа ми можемо стати зовсім не через те, що з’їмо після Причастя, але через те, як будемо після цього ставитися до своїх ближніх.
Покійний Предстоятель нашої Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Володимир любив повторювати: «У піст головне не їсти один одного». А тому, якщо ми навіть абсолютно утримаємося в день причастя від їжі, але при цьому осудимо когось, комусь нагрубимо, зробимо боляче, участь в Таїнстві Євхаристії буде нам, як про це говорить текст однієї з молитов перед причастям, «в суд і засудження ».
