Відповідає доцент Київської духовної академії Андрій Музольф.
Це питання знаходиться не стільки в області православної каноніки, скільки в сфері приватного благочестя людини, що бере участь в церковних таїнствах.
Прямих вказівок на необхідність носіння натільного хреста немає ні в Служебниках, ні Требниках, але фактично така практика повинна бути звичайною справою справжнього православного християнина.
Натільний хрест – це символ нашої віри в Розіп’ятого Господа нашого Ісуса Христа, Який врятував нас від гріха, смерті і влади диявола саме через Свою смерть на Хресті.
Таким чином, якщо людина підходить до Чаші з Тілом і Кров’ю Христовими без натільного хреста з тієї причини, що втратив його або, наприклад, якщо обірвався ланцюжок і хрест лежить в кишені – тут немає нічого поганого.
Але якщо людина робить це навмисно, не вважаючи носіння натільного хреста для себе необхідним, треба сприймати таку поведінку як небезпечний сигнал і з такими людьми, перш ніж допускати їх до Чаші, краще всього заздалегідь поговорити.
