В одному монастирі причасникам священник сказав цілувати хрест, але не цілувати йому руку. На нашій парафії всі парафіяни цілують хрест і руку, що їх благословляє. Хіба це не правильно?
Світлана Соболєва
Відповідає протоієрей Ігор Рябко:
– Після причастя, як тільки ви прийняли запивку, відразу можна цілувати і руку, і хрест, і ікони в храмі. Поцілунок – це зовнішній прояв нашої любові з Господу і благоговіння перед Ним. І цілуючи руку священника, ми не відносимо це до нього особисто – ми цілуємо руку Господа, що благословляє нас через священника, який є провідником Божої благодаті.
У богослужбовій традиції нічого про заборону цілування руки священника або ікон я не читав. Подібна традиція склалася, треба думати, від почуття особливого благоговіння перед Таїнством Причастя і нічого поганого в цьому немає. Однак і богослужбових підстав для цього немає. Хочу зауважити, що священник сам після причастя цілує Престол і Євангеліє. Якщо служить архієрей, то цілують і хрест, і руку архієрея.
Що ж стосується вашого конкретного випадку, то якщо священник казав не цілувати руку, то і не цілуйте. У чужий монастир зі своїм статутом не ходять і краще зробити як кажуть, щоб нікого не образити.
