Коли відчуваєш до когось неприхильність, або злобу, або роздратування, то треба молитися за тих людей, незалежно від того – винуваті вони чи ні.
Молися у простоті серця, як радять святі отці: Спаси, Господи, та помилуй раба Твого (ім’я), і допоможи мені, грішному.
Від такої молитви утихомирюється серце, хоча часом і не відразу. Можна молитися, якщо це відбувається на людях, без зовнішніх молитовних проявів: сидячи, під час ходьби, стоячи, лежачи – бо Бог дивиться на серце. А коли ця спокуса находить, тоді і молися, не зволікаючи та не соромлячись місця, хоча, звісно, краще усамітнитися та тоді вже помолитися.
прп. Никон Оптинський
