| Седмиця 32-а після П’ятидесятниці. Глас 6. |
 Посту немає.
|
Післясвято Богоявлення. Свт. Григорія
, єп. Ніського (395). Прп. Дометіана, єп. Мелітинського (601). Прп. Маркіана пресвітера (V). 
Прп. Павла Комельського (Обнорського) (1429). 
Свт. Феофана, Затворника Вишенського (1894). Прп. Антипи Валаамського (Афонського) (1882).
Блж. Феозви диякониси, сестри свт. Григорія Ніського (385). Прп. Макарія Писемського (XIV).
Сщмч. Зиновія пресвітера (1920). Сщмч. Петра пресвітера (1930). Сщмч. Анатолія, митр. Херсонського та Одеського (1938).
Євангельські Читання
Утр. – Ін., 35 зач. (від полу́), X, 1-9. Літ. – Іак., 51 зач., I, 19-27. Мк., 45 зач., X, 17-27. Свт. Феофана: Євр., 318 зач., VII, 26 – VIII, 2. Ін., 36 зач., X, 9-16. Свт. Григорія: 1 Кор., 151 зач., XII, 7-11. Мф., 34 зач. (від полу́), X, 1-8.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
ДЕХТО ЗВЕРНУВСЯ ДО ГОСПОДА З ТАКИМ ПИТАННЯМ: “УЧИТЕЛЮ БЛАГИЙ! ЩО МЕНІ РОБИТИ, ЩОБ УНАСЛІДУВАТИ ЖИТТЯ ВІЧНЕ?
ЩО ЗУМОВИЛО ЦЕ ПИТАННЯ? ХІБА НЕ БУЛО ПИСАНЬ? ХІБА НЕ ЧИТАЛИ КОЖНОЇ СУБОТИ ЗАКОНУ ДЛЯ ВСІХ? БУЛО ВСЕ – І ПИСАННЯ, І ТІ, ХТО ТЛУМАЧИВ ЙОГО; АЛЕ У СУСПІЛЬСТВІ ПОБУТУВАЛИ РІЗНІ ДУМКИ І ЗБИВАЛИ З ТОЛКУ.
ФАРИСЕЇ ГОВОРИЛИ ОДНЕ, САДУКЕЇ – ДРУГЕ, САМАРЯНИ – СВОЄ; У ГАЛІЛЕЇ Ж, МОЖЛИВО, І ЯЗИЧНИЦЬКІ ВЧЕННЯ БУЛО ЧУТИ, І ВСЯКИЙ ВИСТАВЛЯВ СВОЄ ТОНОМ ПЕРЕКОНАННЯ. ТОЙ ЖЕ, ХТО РЕВНО СТАВИВСЯ ДО СПАСІННЯ, ЩО ПРИРОДНО, СТИКАВСЯ З ПИТАННЯМ: ЯК ЖЕ БУТИ, ЧОМУ СЛІДУВАТИ, ЩОБ НЕ ЗГУБИТИ ДУШІ СВОЄЇ?
СТАНОВИЩЕ НАШЕ ДУЖЕ СХОЖЕ НА ТОДІШНЄ. ЯКИХ ТІЛЬКИ НЕ ХОДИТЬ У НАС ВЧЕНЬ І В ШКОЛАХ, І В СУСПІЛЬСТВІ, І В ЛІТЕРАТУРІ! ІНДИФЕРЕНТІСТУ ЦЕ НІ ДЛЯ ЧОГО; А ДЛЯ КОГО НЕ ВСЕ ОДНО, ЯКОМУ ВЧЕННЮ СЛІДУВАТИ, ТОМУ НЕ МОЖНА НЕ ШУКАТИ РІШЕННЯ: ЯК ЖЕ БУТИ?
ОТОЖ, ЯКЕ Ж РІШЕННЯ НА ЦЕ? ТАКЕ Ж, ЯКЕ ДАВ СПАСИТЕЛЬ: ВІРУЙ І ЖИВИ, ЯК БОГ ПОВЕЛІВ, А ЛЮДСЬКИХ РОЗУМІВ НЕ СЛУХАЙ, НЕХАЙ ГОВОРЯТЬ. І МОВА ВЧЕНИХ СХОЖА НА ПОГОЛОСКУ І МОДУ: НИНІ ОДНЕ, ЗАВТРА ІНШЕ, ТИ Ж БЕРИ ДО УВАГИ ТІЛЬКИ ОДНЕ СЛОВО БОЖЕ, ЯКЕ ПЕРЕБУВАЄ У ВСІ ВІКИ. ЩО ГОСПОДЬ ПОВЕЛІВ, ТОГО НІЯКЕ МУДРУВАННЯ ВІДМІНИТИ НЕ МОЖЕ. ВСЕ Є НЕВІДКЛАДНИМ І ТРЕБА ВСЕ ВИКОНУВАТИ. АДЖЕ СУД БУДЕ ЗА СЛОВОМ ГОСПОДА, А НЕ ЗА МУДРУВАННЯМ НАШИМ.
