| Седмица 13-я по Пятидесятнице. Глас 3. |
 Поста нет.
|
Прп. Пимена
Великого (бл. 450).
Свт. Осії спов., єп. Кордувійського (359). Свт. Ліверія спов. папи Римського (366). Прп. Пимена Палестинського (ок. 602). Прпп. сщмч. Кукши і учня його мч. Никона і прп. Пимена постника, Печерських (після 1114). Прп. Савви. Мц. Анфіси Нової.
Сщмч. Михаїла пресвітера і з ним 28-ми мучеників (1918). Сщмч. Стефана пресвітера і з ним 18-ти мучеників (1918). Сщмч. Павла пресвітера (1918). Сщмчч. Іоанна, Іоанна пресвітерів і прмч. Мефодія (1937). Сщмч. Олександра пресвітера (1939). Сщмч. Володимира пресвітера (1940). Св. Димитрія спов., пресвітера (1952).
Євангельські Читання
2 Кор., 186 зач., VIII, 7-15. Мк., 11 зач., III, 6-12. Прп.: Гал., 213 зач., V, 22 – VI, 2. Мф., 10 зач., IV, 25 – V, 12.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
У Євангелії, яке сьогодні ми чуємо у храмах, йдеться про те, що Господь людям і бісам забороняв хвалити Його, коли був на землі, але вимагав, щоб вірували в Нього та виконували заповіді Божі.
Такий же закон у Господа і тепер, такий буде і на суді: “Не всякий, хто говорить мені: Господи! Господи! ввійде у Царство Небесне, але той, хто виконує волю Отця Мого Небесного” (Мф. 7, 21).
Тому в церкві починають співати: “слава в вишніх Богу”, а в кінці доходять до “зціли душу мою… навчи мене творити волю Твою”. Без цього ніякої ціни не має хвала Богу.
Так вона тоді і не буває такою, що виходить з душі, а тільки такою, що виходить від язика чужих слів, тому Господь і не звертає на неї уваги.
Треба так влаштували, щоб інші бачили справи і хвалили Господа, щоби життя наше було хвалою Богу, бо Він робить усе й для всі, тільки не заважай.
Кожному треба стати пахощами Христовими, тоді і без хвали буде безперервне славослів’я Господу.
Квітка троянди не видає голосу, а пахощі її мовчки далеко поширюються; так потрібно жити і всім християнам.
