| Седмиця 34-а після П’ятидесятниці. Глас 8. |
 Посту немає.
|
Перенесення мощей свт. Іоанна
Златоуста (438). 
Прпп. Ксенофонта, жінки його Марії і синів їх Аркадія та Іоанна (V-VI).
Мчч. Ананії пресвітера, Петра, темничного стражника, і з ними семи воїнів (295). Прп. Симеона Ветхого (390). Свт. Іосифа архієп. Солунського (830). Перенесення мощей прп. Феодора, ігумена Студійського (845). Блгв. Давида III Відновника, царя Іверії та Абхазії (1125) (Груз.). Прп. Ксенофонта Робейського (1262).
Мч. Іоанна (1938).
Євангельські Читання
Утр. – Ін., 35 зач. (від полу́), X, 1-9. Літ. – Свт.: Євр., 318 зач., VII, 26 – VIII, 2. Ін., 36 зач., X, 9-16. Ряд.: 2 Тим., 293 зач., II, 11-19. Лк., 88 зач., XVIII, 2-8.
На цей день переноситься з неділі, 27 січня, служба Перенесення мощей святителя Іоанна Златоуста.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Щоби зробити більш значимою ту істину, “що треба завжди молитися та не сумувати”, якщо не скоро почується молитва, але всі продовжать молитися, Господь сказав притчу, як суддя, що не боявся Бога і не соромився людей, задовольнив зрештою прохання вдови, не тому, що Бога побоявся і людей посоромився, а тому, що вдова не давала йому спокою.
Відтак, якщо така загрубіла людина не вистояла проти невідступності прохання, то хіба Бог людинолюбний та милостивий не виконає прохання, яке підноситься до Нього зі сльозами та смиренням?
ось і відповідь на те, чому молитви наші часто не чуються. Тому що підносимо ми прохання наші до Бога не старанно, ніби мимохідь, і до того ж так, що помолившись одного разу нині, завтра чекаємо виконання своєї молитви, не думаючи попотіти та потрудитись у молитві.
Ось і не чується та не виконується молитва наша, тому що самі не виконуємо, як слід, закону молитви.
