8 листопада, п’ятниця. (26 жовтня за старим стилем)
Седмиця 20-та після П’ятидесятниці.
Спомин великого і страшного землетрусу в Константинополі (740).
Пісний день.
Вмч. Димитрія Солунського (близько 306). Мч. Лупа (близько 306). Прп. Афанасія Мідікійського (близько 814). Прп. Феофіла Печерського, архієп. Новгородського, в Дальніх печерах (1482). Прп. Димитрія Басарбовського, Болгарського (1685).
Читання дня
Утр.: — Мф. 10:16-22 (зач. 36). На літ.: — Ап.: Землетрусу: Євр. 12:6-13 (зач. 331 від полу). Вмч.: 2 Тим. 2:1-10 (зач. 292). Єв.: Землетрусу: Мф. 8:23-27 (зач. 27). Вмч.: Ін. 15:17-16:2 (зач. 52).
Читати: https://blagovist.info/#2024-11-08.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Переправлялися на той бік моря. Господь спав. Здійнялася буря, і всі жахнулися, а про те, що Господь із ними, а отже, що з Ним нема чого боятися, і забули.
Так буває і в порядках життя, життєвих і духовних. Здійметься буря лиха або пристрастей, ми зазвичай стривожуємося до розслаблення, думаємо, що це і в порядку речей; а Господь шле нам урок: “маловіри!” (Мф. 8:26) І справедливо! Не можна, щоб не звернути увагу на те, що сталося; але можна завжди зберегти розумний спокій.
Насамперед подивися, чого хоче від тебе Господь, і скорися смиренно під міцну руку Його. Не м’ятись, не полошись. Потім піднеси віру свою, що Господь з тобою, і припади до ніг Його з молитвою. Але не волай: “гину!”, а з відданістю волай: “Господи! якщо хочеш — можеш (Мф. 8:2, Лк. 5:12). Однак не моя, але Твоя воля нехай буде” (Лк. 22:42). Вір, що таким чином безпечно оминеш бурю, що піднялася.
