10 листопада, неділя. (28 жовтня за старим стилем)
Неділя 20-та після П’ятидесятниці.
Посту немає.
Мчч. Терентія та Неоніли і чад їхніх Сарвіла, Фота, Феодула, Ієракса, Ніта, Віла та Євникії (249–250). Прп. Стефана Савваїта, творця канонів (IX). Вмц. Параскеви, нареченої П’ятниця (III). Мчч. Африкана, Терентія, Максима, Помпія та інших 36-ти (ІІІ). Сщмч. Киріака, патр. Єрусалимського (363). Прп. Іоанна Хозевіта, єп. Кесарійського (VI). Сщмч. Неофіта, єп. Урбнісського (VII) (Груз.). Свт. Арсенія I, архієп. Сербського (1266). Прп. Iова, ігумена Почаївського (1651). Свт. Димитрія, митр. Ростовського (1709). Прп. Феофіла Київського, Христа заради юродивого (1853). Сщмч. Іоанна Віленського пресвітера (1918). Прп. Арсенія Каппадокійського (1924). Сщмч. Константина (Дьякова), митр. Київського (1937).
Читання дня
Утр.: — Ін. 20:19-31 (зач. 65). На літ.: — Ап.: Гал. 1:11-19 (зач. 200). Вмц.: 2 Кор. 6:1-10 (зач. 181). Свт.: Євр. 7:26-8:2 (зач. 318). Прп.: Гал. 5:22-6:2 (зач. 213). Єв.: Лк. 8:26-39 (зач. 38 — про зцілення гадаринського біснуватого).
Вмц.: Лк. 7:36-50 (зач. 33).* Свт.: Ін. 10:9-16 (зач. 36). Прп.: Лк. 6:17-23 (зач. 24).*** — Читання великомучениці*, святителю та преподобному*** читаються, якщо їм звершується служба.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Гадаринський біснуватий після зцілення свого приліплюється до Господа і бажає бути з Ним завжди; потім, почувши волю Його, йде й проповідує про благодіяння, яке він отримав, по всьому місту. Благодійник приваблює, воля Його стає законом для облагодіяного, і язик не може втриматися, щоб не сповіщати про те, що отримано від Нього. Якби ми мали в пам’яті всі блага, отримані й одержувані від Господа, то не було б між нами невдячних, не було б порушників святої волі Його, не було б таких, які не любили б Його понад усе…
У Хрещенні ми позбавлені прабатьківського гріха і всієї згубності його; у покаянні постійно омиваємося від гріхів, що невпинно прилипають до нас. Промислом Божим охороняємося від бід, нерідко невидимих для нас самих, і отримуємо напрямок життя, найбезпечніший для нас і найсприятливіший для цілей наших; та й усе, що маємо, усе від Господа. Тому-то нам слід вседушно належати Господу, в усьому виконувати волю Його і прославляти ім’я Його пресвяте, а особливо життям і ділами, щоб не бути гіршими за гадаринського біснуватого, який відразу виявився настільки мудрим, що став гідним прикладом наслідування для всіх.
