Седмиця 12-а після П’ятидесятниці. Глас 2. |
Посту немає.
|
Перенесення мощей ап. Варфоломія (VI). Ап. від 70-ти Тита, єп. Критського (I).
Свт. Мини, Патріарха Константинопольського (552). Свтт. Варсиса і Євлогія, єпископів Єдеських, і Протогена, єп. Каррійського, спов. (IV).
Євангельські Читання
2 Кор., 180 зач., V, 15-21. Мк., 3 зач., I, 16-22. Апп.: Тит., 300 зач., I, 1-4; II, 15 – III, 3, 12-13, 15. Мф., 11 зач., V, 14-19.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
ГОСПОДЬ НАВЧАВ У СИНАГОЗІ КАПЕРНАУМСЬКІЙ, І ВСІ ДИВИЛИСЯ НА УЧЕННЯ
ЙОГО: “БО ВІН НАВЧАВ ЇХ ЯК ТОЙ, ХТО МАЄ ВЛАДУ, А НЕ ЯК КНИЖНИКИ”.
ЦЯ ВЛАДА – НЕ ТОН НАКАЗОВИЙ, А СИЛА ВПЛИВУ НА ДУШІ ТА СЕРЦЯ. СЛОВО ЙОГО ПРОХОДИЛО В СЕРЕДИНУ І ЗВ’ЯЗУВАЛО СОВІСТІ ЛЮДСЬКІ, ВКАЗУЮЧИ, ЩО ВСЕ ТАК І Є, ЯК ВІН ГОВОРИВ.
ТАКИМ І ЗАВЖДИ Є СЛОВО, ЯКЕ ПЕРЕЙНЯТЕ СИЛОЮ БОЖЕСТВЕННОЮ, СЛОВО ВІД ДУХА. ТАКЕ ВОНО БУЛО І У СВЯТИХ АПОСТОЛІВ, І ПІСЛЯ НИХ У ВСІХ ВПЛИВОВИХ ВЧИТЕЛІВ, ЯКІ ГОВОРИЛИ НЕ ВІД НАУКОВОСТІ, А ВІД ТОГО, ЯК ДУХ ДАВАВ ЇМ ПОВЧАТИ.
ЦЕ ДАР БОЖИЙ, ОТРИМАНИЙ ТРУДАМИ НЕ НАД ОДНИМ ДОСЛІДЖЕННЯМ ІСТИНИ, А БІЛЬШЕ НАД СЕРДЕЧНИМ ТА ЖИТТЄВИМ ЇЇ ЗАСВОЄННЯМ. ДЕ ЦЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ, ТАМ СЛОВО НАПОВНЮЄТЬСЯ ПЕРЕКОНЛИВІСТЮ, ТОМУ ЩО ПЕРЕХОДИТЬ ВІД СЕРЦЯ ДО СЕРЦЯ; ТУТ І ВЛАДА СЛОВА НАД ДУШАМИ.
КНИЖНИКАМ, ЯКІ ГОВОРЯТЬ І ПИШУТЬ ВІД НАУКОВОСТІ, НЕ ДАЄТЬСЯ ТАКА СИЛА, БО ВОНИ ГОВОРЯТЬ ВІД ГОЛОВИ, А В ГОЛОВІ Є І СВОЇ, ВЛАСНІ РОЗДУМИ. У ГОЛОВІ Ж НЕМАЄ ЖИТТЯ, А ТІЛЬКИ ЙОГО ВЕРХІВКА. ЖИТТЯ – У СЕРЦІ, І ТІЛЬКИ ТЕ, ЩО ВИХОДИТЬ З СЕРЦЯ, МОЖЕ ВПЛИВАТИ НА НАШІ ЖИТТЯ.