| Седмиця 16-а після П’ятидесятниці. Глас 6. |
 Посту немає.
|
Прор. Іони
(VIII до Р.Х.). Сщмч. Фоки, єп. Синопійського (117). Прп. Іони пресвітера, батька (IX) свв.Феофана, творця канонів, і Феодора Начертанних. Блж. Параскеви Дивєєвської (1915).
Мч. Фоки вертоградаря (бл. 320). Прав. Петра, колишнього митаря (VI). Прп. Іони Яшезерського (1589-1592). Прп. Макарія Жабинського, Білевського чудотворця (1623). Сщмч. Феодосія Бразького (1694) (Рум.). Собор Тульських святих.
Сщмч. Веніаміна, єп. Романовського (1930).
Ікони Божої Матері, іменованої “Услишательниця” (ХІІІ-ХІV)
Євангельські Читання
Сщмч.: Євр., 311 зач., IV, 14 – V, 6. Ін., 36 зач., X, 9-16. Ряд.: 1 Кор., 146 зач., X, 23-28. Лк., 15 зач., IV, 31-36.
На цей день переноситься служба ап. Кодрата.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
У Євангелії є такі слова: “Якщо не увіруєте, що це Я, то помрете у гріхах ваших” (Ін. 5, 24).
“Немає іншого імені під небом, даного людям, яким потрібно би нас спасти” (Діян. 4, 12).
Потрібно отримати прощення гріхів, а його отримати не можна по-іншому, як тільки вірою у Сина Божого, плоттю заради нас розп’ятого, за умови небажання потурати гріховним звичкам та справам.
Тому, хто дав слово утриматися від гріхів, потрібно прийняти благодать Пресвятого Духа, а вона на землю зійшла після того, як сів Господь, вознісшись, праворуч Бога Отця, і дається тільки віруючому у цю дивну економію нашого спасіння, і з цією вірою підходить до Божественних таїнств, які засновані у св. Церкві Господній, через апостолів.
Так, хто не вірує у Господа, як Він є, той не може бути чистим від гріхів. Не очистившись від них, він і помре в них; а вмерши, і суд прийме за всією тяжкістю їх. Хто хоче поблагодіяти кому вічноцінними благодіяннями, покеруй його у вірі в Господа, вірі істинній, як не допускає мудровань та коливань.
Тих ж, хто прямо чи опосередковано кидає тінь на віру в Господа, потрібно вважати віковічними злодіями, бо вони завдають такого зла, яке нічим не можна виправити, і сила якого простягається на всю вічність. Не виправдовує їх незнання, бо, як не відати тієї істини, яка відома всьому світу?
Не виправдовують суперечливі переконання, бо почни тільки суворо перевіряти їх, як відразу ж похитнеш їх силу, і ні на що потім не зможеш спертися, окрім тільки віри на Господа.
Відстають від віри ті, які не розбираються як слід в основах віри і тих вчень, до яких пристають. Точне дослідження умов спасіння приведе до переконання, що вони можуть бути виконані тільки з Богом, який помер на хресті та послав на землю Духа Святого.
У цьому і полягає сутність віри християнської. Хто щиро так вірує, той ніяк не помре у гріхах своїх, бо він сам у собі носить силу, яка приносить помилування. Невіруючий же вже засуджений, бо сам у собі носить осуд.
