Седмиця–загальниця. |
Прпп. Ксенофонта, жінки його Марії і синів їхніх Аркадія та Іоанна (V–VI).
Мчч. Ананії пресвітера, Петра, темничного стражника, і з ними семи воїнів (295). Прп. Симеона Ветхого (близько 390). Свт. Іосифа, архієп. Солунського (830). Перенесення мощей прп. Феодора, ігумена Студійського (845). Блгв. Давида IV Відновника (Будівничого), царя Iверії та Абхазії (1125) (Груз.). Прп. Ксенофонта Робейського (1262). Мч. Іоанна (1938). |
Євангельські Читання
2 Пет., 68 зач., III, 1-18. Мк., 61 зач., XIII, 24-31.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“День же Господній прибуде, як злодій вночі”. Злодій вночі підкрадається, коли його не чекають. Так і день Господній прийде, коли його не чекають. Але коли не чекають Грядущого, то і не готуються до стрітення Його. Щоб ми не допустили такої помилки, Господь і заповідав: “Пильнуйте, бо не знаєте, котрого дня прийде Господь ваш” (Мф. 24, 42).
Між тим, що ми робимо? Чи пильнуємо? Чи чекаємо? – Треба зізнатися, ні. Смерті ще чекає хтось, а дня Господнього – навряд чи хто. І ніби мають рацію. Отці та праотці наші чекали, і не прийшов день. Як не бачимо нічого, то чому би треба було подумати, що він прийде у наші дні; то і не думаємо; не думаємо, і не чекаємо. Що дивного, якщо за такого нашого налаштування день Господній спаде на нас, як злодій. Ми схожі будемо на мешканців міста, відвідати яких обіцяв начальник губернії, нині – завтра.
Чекали вони його годину, чекали другу, чекали день і потім сказали: не буде, і розійшлися додому. Але тільки розійшлися та стали відпочивати – він тут і є. Те ж і з нами буде: чи чекаємо, не чекаємо, день Господній прийде і прихід буде без попередження. Бо Господь сказав: “Небо і земля пройдуть, але слова Мої не пройдуть“. Та хіба не краще чекати, щоб не застали нас зненацька? Бо ж це не пройде нам даром.